Усвıтлюуче пусланı

Усвiтлюче пусланi
Serhij Abramyk

Gекуючи старатливим зусилiм щирих ?услi?никiv стало мужливим вiткенути бiльшу часьк рилiгiнуi, пулiтичнуi ? iqэлугiчнуi брихнi з iснуючих писань. На? ?умке i qi?i прави?них лю?е? минулуго, вiкла?инi у цi книзi, ви?ут бугупроvну спiльноту у ?i буруqьбi за праве qiло свого Бога.

Усвiтлюче пусланi

Serhij Abramyk

© Serhij Abramyk, 2022

ISBN 978-5-0059-4202-9

Создано в интеллектуальной издательской системе Ridero

Пъри?мова

Я сим написоv книгу Усвiтлюче пусланi, шоб усвiтлити ?урогу iстини, ?iку рилiгя, пулiтика i кi, хто ?iх пiтримуя, старалиси ма?стерно при?ушити, спутворючи ?i своiми вiга?ками у своiх бизбожних цiлiх. Gекуючи старатливим зусилiм щирих ?услi?никiv стало мужливим вiткенути бiльшу часьк рилiгiнуi, пулiтичнуi ? iqэлугiчнуi брихнi з iснуючих писань. На? ?умке i qi?i прави?них лю?е? минулуго, вiкла?инi у цi книзi, ви?ут бугупроvну спiльноту у ?i буруqьбi за праве qiло свого Бога. І пуслi?не, али ни менш важне: хукiвим пуqекувати своi сiмi, усобо мoi мамi, за ?iх пiтримку, за ?iх люqьскi якускi, ?iкими вуни мине вiхували, i за то, шо вуни ра?но вiрi у мoi у?атнускi.

Абрамик Съргi? Руманувич

Vве?инi

Таяк з волi Бога астироi? Апофiс приближаяси, шоб vразити Землю, ма? накь 13 квiтнi 2029 р., шоб пукласти кра? низ?алi системi, спасаюча жике iнфурмаця i Нуви Бугупроvни Закон бу?ут на?анi тим, хто зiтхая на? пуvсiк?еним vбожиством i прагни проv?и i справи?ливускi i хочи уникнути наступаючуго су?нуго ?не. Ми жиям у пуслi?нi ?нi умразнуго суспiльства, ?iке зниважiя vсэ ?обре, тоне v i?улупуклонствi ? бизнроvствинускi, утискуя бi?них, нензних, пърисиленцiv, vqiv i сирiт. Каж?и с правильним мислинiм пунiмая, шо Бог – ни лю?ина, з ?iкоi можна смiятиси. З кiрунком усвiти бу?ущуго пуслушнуго лю?ства бу?и публiчно вiкрито усю брихню, усобо рилiгiну i пулiтичну, ?iка закегуя типерiшне суспiльство у глибоку пропаскь – i на? ??ут ту?а усi ниу?ачнi. Кi з вас, хто пуслi?уя за кiрiвництвом, уникнут страшноi помсти Vсимугущуго i увi?ут у нуву еру бугупроvнуго проvлiнi, ?е прави?нi i мирнi лю?и зимлi нарешкi го?ни бу?ут пубу?увати кращи, справе?ливи свiт i вiпрубувати пуvнумаштабнi благуслувенi нашуго Бога на уновлинi планекi.

Апофiс – астироi?, кутри зближаяси з Зимлеv, qiамитром 370 м, з на?звукувим швуiчем 30,728 км/сик i силоv у сто тисiч атумних бомб. Набизпешнiскь юго зiткнинi з Зимлеv 13 квiтнi 2029 р., за пучетковими уцiнками, склала 2,7%, шо стало рикор?ом за Туринскоv шкалоv нибизпекi у?ару. ?альшi спустирежинi вiключили набизпешнiскь зiткнинi, али пуслi?нi вi?iвили, шо прулэт у 2029 бу?и гi? ближчим, нiж ужи?алоси, – 31 200 км на? пуверхниv Зимлi, мiж урбiтами спутникiv. Vраховуючи, шо така вiцтань у маштабах vсесвiту низначна, шо астироi? можи пру?уvжети приближатиси ?о Зимлi v ?альшi руке i шо на?менче гравiтацiне прикiжiнi мiсiцi або накь кусмiчнуго курабле можи змiнити траiкторю астироi?а, вiснувок рузумнуi лю?ини пувинин бути ясним: пантрути заказу Божуго пусланце i гутутиси кiкати у бизпечнi зони Зимлi! Пусланцi ра?но вiрили у ?ень вугненуго су?у. (Ісая 66:15,16; 2 Пътра 3:7; Мучиництво свiтого апостула Поvла 4; Куран 90:19,20) Jiкшо ?ажи перши раж, цунамi, пужар i зимлитруси ни знищi лю?ство, то вiтак закапаринi, раqяця, ?икi звiрi, хиба жиvнускi, слабускi, буруqьба за вiживанi, i таке приви?ут ?о гибилi сучеснуi цивiлiзацi. (Амос 5:18—20) Зона вiживанi ?алеко вiт цивiлiзацi, вi? биригiv мурiv, у нагiрiх – у?нiскi варiант притулку. Жа?ни бог жа?нуi рилiгi ни зможи нiкого спасти, тошо vсi вуни е лжипруроками, ?iкi убаламучуют лю?е? i вiступают прокiv Божуго пусланце. Пулiтикi, ?iкi мают ?уфати за благупулучi своiх граж?ан, само вiга?уют нивiтримнi умови ?ля бi?них i тих, хто стараяси жити чесно. Нiяке кусмiчне агенцтво ни го?но уварувати вiт зiткнинi астироi?а Апофiса з Зимлеv, тажи це бу?и знаминити ?ень Божуi вi?плати за ?i бизаконi.

Лiворуч: Зрivненi на?бiльш пi?хуqещих му?ели? упуклуi i нивiпуклуi форм i ?еiкех ?уступних раqэлукацiних зубражинь (99942) Апофiс; праворуч: Кури?ор гiпутитичнуго ризику у?ару 13 квiтнi 2029 р. на усновi нavчань з планитарнуi убурони 2020—21 рукiv.

Ци прустит Бог нашi грiхе qекуючи жертвам примиринi? Не! Жертвуприношинi – це ?iзичницкi ритуали, кiрунок ?iкех – умилустивлинi своiх бугiv. Jivреi, мусульмани та? християни ?i?нако спроvлiют свiта, уснованi на такех ритуалах. Християни накь за?ivлiют, шо Ісус вi?оv своя жике v жертву за грiхе лю?ства, пуqiбно ?о того, як Аvраам звiзоv свого сина Ісаака, шо е ?ivре?скоv vстаvкоv, кутра базуяси на ?iзичницкi мiфулогi. Цу мiфулогю i люqьскi жертвуприношинi принесли ?о Съри?зимнуморi Наро?и морi приблизно у 12 стулiкi ?о н.е. з Америки. Тупунiмя мiст фiлiстимлян, ?iкi були у?ними з Нароqiv морi, легко утутожнюяси на усновi баскскоi бесi?и, такi же намэк е i на тупунiмю курiних амириканцiv. Як сумно, шо вiра v жертву Спаситилi була при?умана крувужа?ними iнqескiми укультистами! Ji?нако Бог нiколи ни зага?увоv лю?им принусити люqьскi жертви. Пусланцi vу?но заказували пуqiбнi qi?i, тошо чеснiскь, ?убрута i ?обрi qiла – це настуяща ?урога ?о Бога. (Куран 2:83; Ісая 58) Каж?а лю?ина робит пумилкi i зоvж?и бу?и, туго мiскь фальшивуго рилiгiнуго пукаянi на? каж?и? си старая вiправитиси i примая справи?ливи напомин. На? vсi вiтсахуют вiт свет, кутрi сiгают курiнiм у жертвуприношинi звiре? або лю?е?, такех як писах, Велиq?инь, Курбан-Ба?рам i т.?., ?iкi спроvqi е свiтковими бiсоvкiми служiнiми.

Рилiгiна i пулiтична прупаган?а у Бiблi

Первi пiкь книг Бiблi, ?iкi пръписуютси Мусею, витко, ри?агованi кi?кума ?жирелами, про шо свiтчит ?услi?жинi Юлiя Велльгаузина у юго Vве?инi ?о iсторi Ізраiлю. Пулувина змiсту цих книг присвечина культовим жертвуприношинiм i свiщенству, ?iкi ни були зага?анi Мусеэм, ?iкi учолиv нища?ну ривулюцю v Jiгипкi прокiv а?мiнiстрацi фараона i жерцiv. Рилiгiнi пустанови закону, уракули, упувi?анi i жертвуприношенi бугам, кутрi рузвинулиси v пру?оvш iсторi, узекi з ?iгипицкiх i фiнiкiскiх жертвуприношинь, епусiv, лиген?, писань Санхуняфона i т.?.. Книги му?рускi: Эv, Псалтир, Притчi i Иклисяст v уснуvному натхнинi типиркiво упуминутими ?жирелами.

Аvтури книги «Руcкопана Бiбля» ствержуют, шо, вiхоqiчи з аналiзу архэлугiчних свi?оцтв, нима жа?них вiзнак шiрокуi грамутнускi ци любих ?ругих атрибукiv поvнуi ?иржоvнускi Ю?и – i, зукремо, Jiрусалима – ?о кiнце восьмуго стулiкi ?о н. е. Vченi vказуют на кола, звезанi з Jiрусалимскiм храмом, ?iкi намiрелиси зqiснювати рилiгiни i икунумiчни кунтроль на? бiльши рузвивающоvси сiльскоv меснiскю. Такi амбiтни план зажа?оv актиvнуi i сильнуi прупаган?и. Іqэлогэv i тэлогэv пiзнуго мунархiчнуго iсторика була iqя про то, шо iзраiльскi культ мая бути поvнiскю зусире?жиним у Jiрусалимскуму храмi. Го?ни з того, шо обично щитаяси ?устувiрноv iсторэv, – розпувiqi про патрiархiv, Вiхi?, завуюванi Ханаана i накь сага про слоvну убе?нану мунархю ?ави?а i Сулумона – е, борши, творчим вiразом моцнуго рилiгiнуго рифурматурскуго руху, кутри пруцвiтоv v Ю?скуму царствi. Руcкопкi ?ивiтнацiтуго i почетку ?вацетуго стулiкь вукруги Храмувуi гури v Jiрусалимi ни змугли i?интифiкувати накь слiqiv лъгин?арнуго храму Сулумона або палацувуго комплексу. Як з архiтиктурнуi, так i з кiрамiчнуi точкi зору, Умри?и, а ни Сулумон, збу?ували спуру?и з тесануго камню v Миqi??о на ?у?атук ?о компликсiv Ізриелi i Самарi. Спомнiкь знаминити уривук з 3 Царств 9:15, v ?iкому си уписуя буqiвельна qяльнiскь Сулумона у Хацорi, Миqi??о i Gизерi. У звiзку з нувоv ?акiроvкоv слоiv Миqi??о i пъриуцiнкуv архэлугiчнуi iсторi севiрнуго царства ми типер го?ни набизпешно уповiсти, шо пуqiбнi на ста?нi спуру?и v Миqi??о вi?носiси ?о чесу Jiрувуама II. Накiнец, шо ни менш важно, патрiархальнi наративи споvнинi пусилань ?о пiзнумунархiчних рялi?, пъриважно з семуго стулiкi ?о н.е.

Була царе Jiзекi була рускопана у 2015 н.е. на старо?vвнуму смiкезвалищi куло храмуво?i гури v Jiрусалимi. Напис на палэ-ибрiскуму пiсмi свiтчит таке: «Належит Jiзекi [сину] Ахаза, царю Ю?и». На булi зубражино ?вукриле сонце с крилами, повернутими ?улiv, v уточинi ?вох симвулiv анкха, кутрi симвулiзуют жике. Цi знахi?ка рускривая, шо Jiзекя, цар Ю?скi, буv i?улупуклоником, шо вiн ни мая жа?нуго вi?ношинi ?о мунутиiстичнуi вiри v у?нiскуго Бога, i шо розпувiqi про него, наприкла?, v у?нi з книг Бiблi пi? назвоv Ісая, були сфабрикованi i злуvмисно vстоvлинi пулiтичноv i рилiгiноv вла?уv.

Ци Ях або Яхве е iминами Бога, як гуворит Бiбля? Не! Сугласно Слуvнику бужеств i ?емунiv у Бiблi (Dictionary of Deities and Deмons in the Bible), цi iмина мают на?ближчу аналогю v ?оiсламскому пантионi зi значинiм «па?ати», нiби «?ощити». Боги Ягут або Яук, упуминукi v Куранi, вi?е?, е на?ближчоv аналогэv. (Куран 71:23,24) Хокь розпувiqi про Мусея та? юго стусункi з маqiанiкянскiм свiщеником, ?iкi буv кушитом, нiбо ифэпом, вiга?анi, вуни пi?воqi нас ?о пунiманi того, вiткi си vзеv яхвiстични культ. (Вiхi? 2:15—22; Числа 12:1; Амос 9:7) Стару?оvнi ю?скi i кушицкi/ифэпскi плимина, набизпешно, були змiшанi i пуqiлели слуvникови запас. Накь у натиперишнi ифэпскi бесiqi уромо слово «па?ати» пърикла?аяси як «jiga» або «jiguu», ?iкi е го?не упiзнавальним пърекла?ом ?ivре?скiх лiтир «YH» i титраграматону «YHWH», ?iкi, сугласно равинскуi тра?ицi, ?оvжно вiгуворювати як Ях або Яхве. Вi?е?, ю?аiти/кушити пъриняли Яхве вiт фiнiкiскуi/фiлiстимскуi бугинi Асiрат («erori» i «etorri» баскскоv/фiлiстимлянскоv тажи узначают «па?ати» i «приху?ити») i пувезували ?iх разом, як пуказуют написи з рускопок у Кунтiллет Ар?жуqi. Сугласно Бiблi, Яхве пришла з Сiнаю, Сиiру i з гури Фаран. Накь ?iгипицкi ?жирела упуминают землю вукруги Синаю як «шосу Яху», вiтак, як фiлiстимляни си пу?iвили у регэнi. Суqi симiцкiх напivкучivникiv i пусланцi рiшучи засу?жували пуклунiнi Асiракi, ?iка пърикла?аяси v ю?скi/кушицкi версi як Яхве. (Суqi 3:7; Ісая 17:8) Мусе? та? ?ругi мужно си буроли прокiv пуклунiнi рукутворним бугам. ?ля них було нимислимо, шоб вузвишини Бог пувезувоv се з бугами ?iзичницкiх нароqiv. Ji?нако фiгуркi жiнкi, кутра пiтримуя гру?и руками, були зна?инi v часних житлувих компликсах у vсех виликех мiстах Ю?и кiнце семуго стулiкi ?о н.е.. На жiль, пiзнiщи ?ivре?ска прупаган?а пърисвiтчила vсiх, шо фiнiкiска панi це всимугущи Бог Мусея.

Лiворуч: Стару?оvна близковiху?на статуя бугинi; праворуч: iберiска ?ама з нивi?омуго места v Мурсi, ?акiрована IV – II стулiкiми ?о н.е.

Итап ри?агуванi Бiблi пiслi вiгнанi пi?итожиv багато ключувих тем раноi стаqi семуго стулiкi. І зноv цинтральна вла?а си нуж?ала v убi?нанi населинi. І вуни упякь зрубили циво, блискучи пърифурмувоvши iстуричне ?i?ро Бiблi. Книги Jiремi, Суфонi, Аггея, Захарi, Малахi – лишень спiритичнi пруроцтва яхвiстичних укультискiv. Енума Елiш, вавилонскi мiф про створинi свiту, записани акка?скоv бесi?оv на сими глиняних табличках, мiстит численi паралелi з уриvками зi Старого Завiту, i як пуви?итси ?еiкем ?услi?никам, вуни були уснованi на мисопутамскi працi. Спivкi пуqiбнускi vключают: пусиланi на во?ни хаос ?о створинi; поqiл хаосу на небо i землю; рiжнi типи во? i ?iх поqiл; а тажи числува пуqiбнiскь межи сими табличками епосу i сими ?неми твурiнi. Шо ж ?о створинi лю?ини, тут е пуqiбнiскь у vжиткуванi перскi i зимлi. V убох вiпа?ках перскь прунизана «бужествинiскю» або църиз кроv бога v Енума Елiш, або qекуючи тому, шо вуна створина по образу Бога v Букi. Спас нимуvле Мусея з ву?и буv скупэвани з лиген?и про Саргона, кутра си збиригла v клинуписнуму написi ?о наших ?нiv. Про воруга ю?скуго царе ?ави?а, Гуляфа, сказано, шо вiн нусиv убла?ункi грецкуго воiна 4 стулiкi, шо е анахрунiзмом сими столiкь i, пунятно, бизнаqiноv фальсифiкацэv. Gекуючи ?iгипицкiм ?жирелам ми знаiм, шо фiлiстимскi воiни на то? чес були уснащинi лишень шкiрiним захiстом. (1 Царiв 17:4—7)

З розрушенiм ?ругуго храму 70 н.е. i пiqэмом християнства низалежна сила Бiблi як фурмуючоi кунституцi ?указала се. Кулусальна частина так звануго «Нувого Завiту» мая прямi аналогi i пуqiбускi v Талмуqi i ?ivрескiх апукрифiчних писанiх. Багато vчень Ісуса спроvqi е vченiми фарiсеiv i равинiv. Наприкла?, приказка, «хто vзеv меч вi? мича i загине» мая ту ж аналогю v раньчi ю?е?скi Книзi Ювiлеiv. (Матвiя 26:52; Книга Ювiлеiv 4:31) Книга Убэvлинi нivгаль ни е убэvлинiм, тошо вуна просто пъритворюя буvшi спiрiтистичнi, апукалiптичнi виqiнi книг ?анiла, Jiзикiла, Jiремi, Ісаi, Апукалiпсиса Суфонi, 4. Книги Ез?ри i ?р.

Казки про то, шо Ісус цiлиv на вiтстанi у Матвiя 8:5—13 або Луке 7—10, уснованi на ?ругих уповi?анiх у Талмуqi, а кi, у свою очириqь на вiга?аних зцiленiх, нiбито vчининих Ілэv або Jiлисеэм. Сугласно iсторi v Талмуqi, син равина Gамалiла буv заслаб. Вiн вiтправиv пуслiv ?о равина Ханiни бен ?оси, ?iкi си пумулиv за немушнуго. Пусли записали точну го?ину цеi мулитви i вiтак, як си вирнули равин, Gамалiл пiтвир?иv, шо v це? мумент раж вiтступиv вiт юго сина, i вiн пупрусиv пупити ву?и. (Биракот 34б) Равин Ханiна бен ?оса буv цленом стару?оvних хаси?еiv, ?iкi чинили такi чу?утворинi църиз мулитву. Али тауматургя спроvqi е магэу, а Бог ни пумагая лю?им зqiснювати протиприро?нi vчинкi. Ми можим бути vвiринi, шо Божи пусланиц Ісус нiколи ни моv ?iкоiс на?звича?нуi сили. Бог боритси руками воiна, Вiн зцiлит руками лiкарi. (Ісая 35:10)

Брихне про то, шо Ісус вiганэv ?емунiv, заснована на Запувiкi Сулумона i ?ivрескiх писанiх. Запувiт Сулумона мiстит багато пi?роблиних вiпа?кiv спiлкуванi i вiгнанi ?емунiv, ?iкi нiбито зqiснювоv Сулумон, ?iкi схожi на iсторi v канунiчних ?iвангилях. За ?iх твер?жинiм, Сулумон нiбито балакоv з ?емунами i мiг ?iм зага?увати. ?емунiv тажи називали «лиqэном», як у ?iвангильскiх упувi?анiх. Вуни тажи були v страху църиз мукi, ?iкi ?iм причинит Иммануiл, за аналогэу з Ісусом у канунiчних ?iвангелях. (Запувiт Сулумона 51,52; Матвiя 8:28—34; Марка 5:1—21; Луке 8:26—40; пур. Матвiя 1:23). То, шо така qяльнiскь Сулумона була ?обри iзвесна за часiv Ісуса, пiтвержуяси ю?е?скiм iсториком Эсифом Флавiэм у юго уповi?анi про Илиазара, ?iкi вiгноv ?емуна, пуслоvши юго v пусу?ину, шо схоже на упувi?анi v канунiчних ?iвангелях i е лишень ше у?ним ?оказом того, шо фарiсе?скi християни були тими, хто писоv вiга?анi iсторi про Ісуса. (Ю?е?скi старужитнускi к.8, роз.2, стур.5) Спiрiтизм буv заказани законум Мусея. (Пуvторинi Закону 18:9—13) Спроvqi ни iснуя такоi вещi, як уставишна у?иржимiскь ?емунами любоi усоби. Лю?ина vхо?ит у ?iкiс звiзок само църиз вiгнанi ци църиз ?ругу спiрiтичну qяльнiскь, книги, фiльми, карти, амулети i таке, ци църиз любу рилiгiну qяльнiскь, при?мети, зубражинi i таке. ?алi, багато хто страж?ая на ?ипресю, чень, си звиртоv за помiчиv ?о тих, хто за?маяси чу?уqiними лiкуванiми. І, якраз пi? чес усiх цих qi? го?ни настати су?уми, у?ушинi, гулуси i таке. Jiмено, циво vсэ. Напрошуяси приро?ни вiснувок, шо спроvqi то, шо вi?буваяси, звезане с психiкоv i фiзэлогэv лю?ини. Сугласно Jiвангилю вiт Фуми, жа?них чу?ес Ісус ни чиниv. Вiн буv накь прокiv посту i вубществиних мулитоv. Того спiритизм мая бути заказани ?ля каж?уi лю?ини, i само ту?и каж?а лю?ина бу?и слубi?ноv вi? згубнуго vпливу. Нови бугупроvни закон заказуя vсi рилiгiнi i спiрiтичнi qi?i та? при?мети пi? смертним вiруком. (1 Царств 28:3)