Леля & Лель

Леля & Лель
Валентина Островська

Нитки. Ножицi. Бажання змiнюватись, творити. І все вийде, головне довiритись собi i самому процесу творення. Вiдпустiть вагання, хвилювання, «чим би дитя не тiшилось, аби не плакало». У кожного з нас е та дитина внутрiшня, якiй настав час проявитись. Успiв.

Леля & Лель

Каталог 7

Валентина Островська

© Валентина Островська, 2015

Создано в интеллектуальной издательской системе Ridero

Страшнiшоi кари нема,
Вiдчувати серцем,
Як снiжинки падають,
Коли минуле згадують.
Боляче, наче в лещатах зажалось,
Бо щось неприемне згадалось,
Або коханням омрiяне,
Серце сiллю засiяне.
Тяжко, коли чути повинен серцем,
А розум далеко, повинен бути взiрцем,
Та сили нема вже сприймати,
Коли над дитиною плаче мати.
Або сивий дiд про допомогу волае,
Серце болить та Душу крае.
Чому ж я такою вродилася?
Чим же перед свiтом провинилася?
Для чого бiль в тисячу разiв вiдчуваеш сильнiше?
Коли серцем сприймаеш а не чимось iншим.
Як змiнитися? Щоб не страждати,
Серцем стомилася кохання вiдчувати,
Або щось не приемне,