ЛИТЕРАТУРА >>
тема: Дайте, пожалуйста, свою оценкупроизведениям современного писателя Андрея Козака
автор темы:
KozakAndriy
цитировать
Ми будуємо дивне створіння,
На красивій багатій землі,
Без любові й бажання робити
Просто йдемо скрізь тижні й роки,
Але, щож ми дамо нашим дітям,
Коли трішки вони підростуть?
Лиш розруху, й зруйновані стріхи,
Це творіння вони в нас візьмуть.
Ми не хочемо більше трудитись,
Руки кволі та ноги слабі,
Розучилися Богу молитись
на радянській колишній землі.
Наші люди сидять у багнюці
І не хочуть нікуди іти.
Все що мали, згоріло в науці,
Зруйнувалися наші стежки.




САТИРА
Десь в гороховій країні,
на великій височині,
Жив да був безбожний цар,
На людей він все кричав:

"Це ви люди поробили,
Моє щастя погубили,
А я міг би бути цар,
Вище сонця й синіх хмар!"

Люди тихо все тремтіли,
Царя грізного терпіли,
Боячись сказати й слово,
По хатам тихенько жили.

Але ось пройшла година,
До царя прийшла людина,
Поклонилась йому в ноги,
Й слова тихо попросила.

Цар доїв печене м'ясо,
Позаковтував ковбаси,
Апельсину в рот закинув,
Й на людину оком кинув.

Ну кажи раз вже вклонився,
і слюною не вдавився,
Тільки довго не барися,
Бо цар досі не наївся.

Чолов'яга слово мовив:
"Царю добрий та вельможний,
всіх сильніший та заможний,
скільки ж можна нас морити,
та в біді своїй винити?"

Тут царя це розгнівило,
Що людина знахабніла,
Й наказав її казнити,
Щоб царя більш не гнівити.

Чолов'яга встав на ноги,
І промовив інші строки:
"Царю добрий та вельможний,
всіх сильніший та заможний,
Можеш ти мене казнити,
Але люд тобі не вбити!"

До царя дійшло словечко
І прорізалось сердечко,
Зрозумів нарешті цар,
що він просто всіх дістав!

Сайт писателя www.KozakAndriy.com.ua

Тема создана: 2009.06.20 18:17 MSK
ПРИНИМАТЬ УЧАСТИЕ В ВИРТУАЛЬНЫХ КОНФЕРЕНЦИЯХ (ФОРУМАХ), ВЫ СМОЖЕТЕ ТОЛЬКО ПОСЛЕ ТОГО, КАК СТАНЕТЕ ЗАРЕГИСТРИРОВАННЫМ ЧИТАТЕЛЕМ
ЗАПИСАТЬСЯ В БИБЛИОТЕКУ

ЕСЛИ ВЫ ЯВЛЯЕТЕСЬ ЗАРЕГИСТРИРОВАННЫМ ЧИТАТЕЛЕМ, ТО ВАМ НЕОБХОДИМО ВОЙТИ В СИСТЕМУ СО СВОИМИ УЧЕТНЫМИ ДАННЫМИ
ВХОД В БИБЛИОТЕКУ