Оценить:
 Рейтинг: 4.5

Час прокидатися.UA

Автор
Год написания книги
2016
Теги
<< 1 2 3
На страницу:
3 из 3
Настройки чтения
Размер шрифта
Высота строк
Поля

– Ти нормально почуваешся?

– Так. Вони тiльки кiлька разiв ударили. Але якби не ви…

– Аби ти бився з одним, я б не втрутився, – жорстко обiрвав мене незнайомець. – Але трое… Треба вчити пацанiв. А то збиваються в зграi, i думають, що iм усе дозволено.

Тим часом ми дiйшли до мого будинку, i я зупинився.

– Дякую. Вiзьмiть, – простягнув я йому «здобич», але той на неi навiть не глянув.

– То тобi моральна компенсацiя, – осмiхнувся вiн, i у свiтлi лiхтаря я побачив його обличчя. Звичайна «слов’янська» зовнiшнiсть, русяве волосся, свiтлi очi. Нестандартною була хiба що довжина волосся, зiбраного в акуратний «хвiст».

– Іще раз дякую, – я першим простягнув йому руку.

– Нема за що. Могорич колись виставиш, – усмiхнувся вiн уже бiльш приязно i теж подав руку.

Коротке рукостискання навалилося на мене градом незрозумiлих картин – бiг у темрявi, чиесь хрипке дихання, вiдблиски десь здалеку через темряву, i чоловiчий силует крiзь оптичний прицiл…

Я раптово струснув iз себе цю навалу, внутрiшньо сказавши тверде «нi» чужим спогадам, про якi я абсолютно нiчого не хотiв знати, i… Потiк припинився так само швидко, як i розпочався, не встиг незнайомець ще забрати руку.

– Щасти, – промовив я йому услiд, усе ще приголомшений, проте одночасно i гордий собою – значить, цим таки можна керувати! (На мiй протест передача iнформацii припинилася!)

Росту!

Решта ночi пройшла без пригод – тому що я просто закинув пакунка до холодильника, навiть не розбираючи його, i завалився спати, не знявши одягу – пiдступна втома у буквальному сенсi звалила з нiг.

А коли прокинувся вранцi – зрозумiв, що менi потрiбно взяти «тайм-аут» i просто перевести подих. А далi – буде видно.

Чужий мобiльний я викинув вiдразу – навiть не ризикнув взяти його рукою – настiльки сильним було небажання уявляти, що саме мiг би вiн менi розповiсти про свого господаря. Я просто обгорнув його ганчiркою, i не полiнувався вийти на поверх до смiттепроводу, аби позбутися «цього».

Позбуватися грошей не було сенсу; там якраз вистачить, аби дiстатися до батькiв на дачу i провести кiлька днiв у iх компанii.


Вы ознакомились с фрагментом книги.
Приобретайте полный текст книги у нашего партнера:
<< 1 2 3
На страницу:
3 из 3