Последний отзыв
Очень интересная!
По всем вопросам обращайтесь на: info@litportal.ru
(©) 2003-2024.
✖
Происхождение славянских наций. Домодерные идентичности в Украине и России
Автор
Серия
Год написания книги
2018
Вопрос об истинных исторических корнях современных украинцев и россиян является темой досконального исследования С. Плохия в книге «Происхождение славянских наций. Домодерные идентичности в Украине и России». Опираясь на достоверные источники, автор изучает коллизии борьбы за наследство Киевской Руси на основе анализа домодерных групповых идентичностей восточных славян, общего и отличного в их культурах, исторических мифах, идеологиях, самоощущении себя и других и т. п. Данная версия издания в составе трех очерков («Было ли „воссоединение“?», «Рождение России» и «Русь, Малороссия, Украина») охватывает период начала становления и осознания украинской державности – с середины XVII до середины XVIII века – и имеет целью поколебать устоявшуюся традицию рассматривать восточнославянские народы как загодя обозначенные исконные образования, перенесенные в давние времена нынешние этноцентрические нации. Идентичность является стержнем самобытности народа и всегда находится в движении в зависимости от заданной веками и обстоятельствами «программы», – утверждает это новаторское убедительное исследование, рекомендованное западными и отечественными рецензентами как непременное чтение для всех, кто изучает историю славянства и интересуется прошлым Восточной Европы.
На сайте электронной библиотеки Litportal вы можете скачать книгу Происхождение славянских наций. Домодерные идентичности в Украине и России в формате fb2, rtf, pdf, txt, epub. У нас можно прочитать отзывы и рецензии о этом произведении.
Скачать книгу в форматах
Помогите, пожалуйста, другим читателям нашего сайта, оставьте отзыв или рецензию о прочитанной книге.
Спасибо! Ваш отзыв был отправлен на модерацию.
Отзывы о книге Происхождение славянских наций. Домодерные идентичности в Украине и России
giggster
Отзыв с LiveLib от 2 августа 2015 г., 20:24
Не намагаючися переповісти це насичене дослідження, тезісно.
Поняття 'нації' є продуктом досить недавніх часів і марно шукати його в часи Киïвськоï Русі. З доступних історичних джерел можна говорити про існування багатьох самоідентифікацій, що панували серед тодішнього населення Східноï Європи і пов'язувалися або з конкретною місцевістю (локальна лояльність) або з постаттю правителя (княжі люди). Пізніше важливим елементом самоусвідомлення стала релігія - у протиставленні католицизму і киïвського православ'я, православ'я та уніатства, киïвського православ'я і московскього.
Говорити про існування єдиного народу Киïвськоï Русі підстав нема. Довгий час історичним центром, "справжньою" Руссю називали трикутник Киïв-Чернігів-Переяславль, вотчинни землі Рюриковичей.
Після розпаду цього утворення сформувалися окреслені частини - Московське князівство, Русь (з доволі змінними кордонами у різні періоди), кожна з яких через свою еліту по-своєму намагалася асоціювати себе з києворуською спадщиною, але одна одну сприймала виключно як 'чужого' і в силу значних культурних відмінностей між собою майже не контактували і не перетиналися.
Значний поштовх до самоусвідомлення для Московіï дали часи смути, що справили справжній шок на тодішнє населення, народили вперше розуміння 'вітчизни', як поняття, незалежного від особи правителя і посилили такі характерні для московитів національні риси, як ксенофобія і відчуття ворожого оточення. Русинів за межами Московіï вони так само сприймали як чужинцев.
Самоусвідомлення украïнців прийшло пізніше, через низьку різних державоустановчих проектів і, напевно, ясно проявило себе за часів Хмельницького. Тоді ж все частіше почала з'являтися і назва 'Украïна', як вітчизна. Найбільшого розквіту у домодерні часи розуміння себе як окремого народу досягло під час і, багато в чому, завдяки Гетьманщині. Саме ідеï з тих часів у ХІХ ст. і складуть основу націєтворенню, коли настали часи націй.
З білорусами, які у межах Речі Посполітоï існували більш-менш окремо, як частина ВКЛ, на відміну від украïнських, що входили до Польщі, справи ще складніші. Відсутність аналогу козацькоï держави ще більш ускладнило процес самоідентифікаціï білорусів.
Ось такі основні моменти з грунтовного дослідження про походження трьох націй. Як завжди, все дуже складно і заплутано.
Поняття 'нації' є продуктом досить недавніх часів і марно шукати його в часи Киïвськоï Русі. З доступних історичних джерел можна говорити про існування багатьох самоідентифікацій, що панували серед тодішнього населення Східноï Європи і пов'язувалися або з конкретною місцевістю (локальна лояльність) або з постаттю правителя (княжі люди). Пізніше важливим елементом самоусвідомлення стала релігія - у протиставленні католицизму і киïвського православ'я, православ'я та уніатства, киïвського православ'я і московскього.
Говорити про існування єдиного народу Киïвськоï Русі підстав нема. Довгий час історичним центром, "справжньою" Руссю називали трикутник Киïв-Чернігів-Переяславль, вотчинни землі Рюриковичей.
Після розпаду цього утворення сформувалися окреслені частини - Московське князівство, Русь (з доволі змінними кордонами у різні періоди), кожна з яких через свою еліту по-своєму намагалася асоціювати себе з києворуською спадщиною, але одна одну сприймала виключно як 'чужого' і в силу значних культурних відмінностей між собою майже не контактували і не перетиналися.
Значний поштовх до самоусвідомлення для Московіï дали часи смути, що справили справжній шок на тодішнє населення, народили вперше розуміння 'вітчизни', як поняття, незалежного від особи правителя і посилили такі характерні для московитів національні риси, як ксенофобія і відчуття ворожого оточення. Русинів за межами Московіï вони так само сприймали як чужинцев.
Самоусвідомлення украïнців прийшло пізніше, через низьку різних державоустановчих проектів і, напевно, ясно проявило себе за часів Хмельницького. Тоді ж все частіше почала з'являтися і назва 'Украïна', як вітчизна. Найбільшого розквіту у домодерні часи розуміння себе як окремого народу досягло під час і, багато в чому, завдяки Гетьманщині. Саме ідеï з тих часів у ХІХ ст. і складуть основу націєтворенню, коли настали часи націй.
З білорусами, які у межах Речі Посполітоï існували більш-менш окремо, як частина ВКЛ, на відміну від украïнських, що входили до Польщі, справи ще складніші. Відсутність аналогу козацькоï держави ще більш ускладнило процес самоідентифікаціï білорусів.
Ось такі основні моменти з грунтовного дослідження про походження трьох націй. Як завжди, все дуже складно і заплутано.
Другие электронные книги автора Сергей Плохий
Последний отзыв
Очень интересная!