Glossary of the medical terminology (engl-ukr)
Onychomycosis is a fungal infection of the nails.
Оніхомікоз – грибкова поразка нігтя. Викликається зазвичай грибками-дерматофітами.
Pediculosis is a highly contagious parasitic infestation caused by blood-sucking lice.
Головна воша (педикульоз) – маленька сірувато-біла комаха довжиною від 1/16 до 1/8 дюйма, що живе у волоссі та на шкірі голови.
Psoriasis is a noninfectious, chronic disorder of the skin characterized by round, silvery-white scales and itching (pruritus).
Псоріаз – це хронічний дерматоз (ураження шкіри). Хвороба проявляється у вигляді характерних утворень на тілі: видимих оку папул або бляшок рожево-червоного кольору, поверхня яких лущиться і вкрита лусочками.
Scabies is caused by “human scabies mites.” This causes hot flashes and itching. It mainly affects the genital areas, armpits, arms, and chest. Scabies is a highly contagious disease.
Короста (лат. scabies) – заразне шкірне захворювання (акродерматит), що викликається коростяним кліщем Sarcoptic scabies. Передається від людини до людини внаслідок тривалого прямого контакту.
Wart (verruca, verrucae), plantar, condyloma, and seborrheic warts are benign lesions caused by the human papillomavirus.
Бородавка – доброякісне новоутворення шкіри вірусної етіології, що має вигляд вузлика або сосочка. Викликається різними вірусами папіломи людини (ВПЛ).
2.3 Diagnostic and treatments
2.3 Діагностика та лікування
Allergy testing includes intradermal, patch, scratch standard tests, and allergy blood tests.
Тест на алергію – одне з найбільш інформативних досліджень, що дозволяє підтвердити алергічну реакцію та визначити алерген.
Cryosurgery is a noninvasive procedure that freezes and destroys tissue. It involves a profound impact of low temperatures on pathologically altered tissue. This treatment involves dozed liquid nitrogen freezing, using a special device.
Кріохірургія – глибокий вплив низькими температурами на патологічно змінену тканину. Дане лікування являє собою заморожування, що дозується, рідким азотом з температурою кипіння -195, 8 °С за допомогою спеціального апарату – кріоустановки.
Curettage and electrodesiccation involve scraping abnormal tissue combined with electrodesiccation of the tumor base with a low-voltage electrode.
Кюретаж та електродисекція – це метод видалення первинних пухлин. Використовується петлеподібне лезо (кюретка).
Dermabrasion is used to remove the epidermis and a portion of the dermis with sandpaper or brushes scars, or tattoos.
Дермабразія це механічне шліфування за допомогою спеціальних апаратів для видалення верхніх шарів шкіри. Це стимулює процеси регенерації тканин.
Dermatoplasty means skin transplantation. Dermatoplasty, also known as skin grafting, is a surgical procedure involving the transplantation of skin to cover a cutaneous defect caused by injury, surgery, or disease.
Дерматопластика – це операція, яка проводиться для відновлення шкірного покрову.
Electrosurgery, electrode-siccation (fulguration), electrocoagulation, and electrosection are medical procedures that involve the destruction of biological tissue using alternating electric currents with a frequency of 200 kHz to 5.5 MHz.
Електрохірургія – медична процедура, що полягає у руйнуванні біологічних тканин за допомогою змінного електричного струму з частотою від 200 кГц до 5,5 МГц. Основний принцип електрохірургії полягає у перетворенні високочастотного струму на теплову енергію.
Escharotomy is a surgical procedure to cut through the tough, leathery, dead skin tissue (eschar) that forms from a full-thickness burn, particularly when the burn is circumferential around a limb or the chest. The procedure helps restore circulation, preventing tissue death and functional compromise.
Некротомія (посічення струпа, зокрема і ампутація). Показано для очищення рани за наявності некротичних тканин або усунення некротизованої ділянки кінцівки.
Liposuction is a cosmetic procedure that removes fat deposits surgically from specific areas of the body, such as the stomach, hips, thighs, buttocks, arms, or neck. Liposuction also shapes these areas. That process is called contouring.
Ліпосакція – косметична операція з видалення жирових відкладень хірургічним шляхом.
Skin biopsy. There are two types of skin biopsy. Excisional biopsy – removal of complete tumor for analysis. Incisional – removal portion tissue. Punch – small specimen. Shave – shave lesions elevated above the skin.
Біопсія шкіри – процедура, при якій проводиться забір невеликого шматочка шкіри для гістологічного дослідження.
Skin grafting means placing tissue on the recipient site. There are a few types: autografting (same person), homografting, or allografting (harvested from a cadaver), and hetero graft or xenograft (from an animal).
Шкірний трансплантат – операція з пересадки шкіри з однієї частини тіла на іншу. Найбільш часто для пересадки шкіри використовуються трансплантати з внутрішньої поверхні стегон, сідниць, областей нижче ключиці, спереду та ззаду вуха та шкіра плеча.
Wood's lamp. A wood's lamp is a diagnostic device for identifying fungal and other skin diseases.
Лампа Вуда – це діагностичний прилад, який служить для розпізнавання грибкових та інших захворювань шкіри.
Section 3.1 Skeletal System
Секция 3.1 Кісткова Система
Bone depression is a dip or trench within the bone surface that allows nerves and blood vessels to pass through.
Кісткова западина – це поглиблення або борозенка на поверхні кістки, через яку проходять нерви та кровоносні судини.
Bonehead. The bonehead is a rounded, knob-like end of a long bone. It is separated from the shaft of the bone by the neck. The head is usually covered in hyaline cartilage inside a synovial capsule. It is the main articulating surface that connects to the adjacent bone, forming a "ball-and-socket" joint.
Головка кістки – округлий край кістки, що входить до суглоба. Головка кістки відокремлена від стовбура кістки шийкою. Головка зазвичай покрита гіаліновим хрящем всередині синовіальної капсули.
Bone markings are surface features on bones that serve as attachment points for muscles, ligaments, and tendons or form joints. They are classified as projections, articulations, depressions, or openings. These markings are crucial for understanding bone structure, identifying specific bones, and comprehending how bones interact with other tissues.
Кісткові мітки – це поверхневі елементи на кістках, які служать точками кріплення м'язів, зв'язок і сухожиль або утворюють суглоби. Вони класифікуються як виступи, зчленування, поглиблення або отвори. Ці маркування мають вирішальне значення для розуміння структури кісток, ідентифікації конкретних кісток та розуміння того, як кістки взаємодіють з іншими тканинами.
Bone processes are projections or outgrowths of tissue from a larger body. For instance, in a vertebra, a process may serve for muscle attachment and leverage (as in the case of the transverse and spinous processes) or to fit (forming a synovial joint) with another vertebra (as in the case of the articular processes).
Кісткові відростки в контексті скелетної анатомії відносяться до виступів або розширення кісткової тканини. Ці відростки виконують різні функції, включаючи забезпечення точок прикріплення м'язів та зв'язок, полегшення артикуляції (формування суглобів) та допомогу у структурній підтримці.
Bones are classified by shape into five main categories: long, short, flat, irregular, and sesamoid. These classifications are based on the overall form and dimensions of the bones.
У скелеті людини розрізняють кістки за формою: довгі (кістки вільних кінцівок), плоскі (більшість кісток черепа, деякі кістки тазу), короткі (багато кісток стопи, пальців), змішані (хребці, лопатка, частина кісток черепа), пневматичні або повітроносні (частина кісток черепа), сесамоподібні (кістки, що утворюються всередині зв'язок, наприклад, надколінок).
Foramen. The foramen is a hole or passage for blood vessels or nerves. In the skull base, numerous foramina transmit cranial nerves, blood vessels, and other structures, collectively referred to as the cranial foramina.
Отвір – канали для сполучення між двома порожнинами або отвір у кістці для проходження судин або нервів.
Fossa is a concave depression in the bone surface, which is often broad and shallow. It can be found in various parts of the body.
Вертлюжна (ацетабулярна) западина – це увігнута півсфера, яка відіграє важливу роль при з'єднанні кісток. Наприклад, в вертлюжну западину поміщається головка стегнової кістки.
Neck. The neck is a narrow section that connects the head. The head is connected to the body of the bone through the neck.
Шийка кістки служить для з'єднання головки кістки з тілом кістки.
Sinus. The sinus is an opening, an air-filled space in the skull. These spaces are located behind the forehead, the nasal bones, the cheeks, and the eyes. Healthy sinuses contain no bacteria or other germs. Most of the time, mucus can drain out, allowing air to flow through the sinuses.
Синуси – це з’єднана система повітроносних порожнин в черепі поєднана через співустя з порожниню носу. Інша назва цьго утворення – гайморова пазуха, або гайморів синус.
Skeletal System. The skeletal system is composed of bones that provide structure to the human body. It includes the: skull, vertebrae (bones of the spine), ribs and sternum, clavicle and scapula, humerus, ulna and radius (arms), pelvis (hipbones), femur, tibia and fibula (legs). Bones protect and support vital organs and work with muscles to help the body move. Bone marrow is the soft inner part of many bones of the body.
Кісткова система – сукупність всіх кісток людини. Спільно з хрящами, м'язами та ін. виконує опорну та рухову функції; у біологічному відношенні вона є активним учасником процесів обміну речовин та кровотворення.
Sulci and fissures. The sulci and fissures are both grooves in the cortex. However, they are distinguished by their size. While the sulcus is a shallower groove surrounding the gyrus, fissures are larger furrows dividing the brain into lobes and into two hemispheres as the longitudinal fissure.
Борозна (латинський fissurae, множинний fissurae) являє собою паз, природний поділ, глибока складка, витягнуті ущелини, або розрив у різних частинах тіла. Борозни та тріщини поділяють мозок на частки, а також на дві півкулі.
Trochanter. The trochanters are bony prominences (projections) on the femur (thigh bone) that serve as attachment points for hip and thigh muscles. The greater trochanter is the larger, outer bony prominence, providing attachment for muscles like the gluteus medius and minimus, piriformis, and obturator internus. The lesser trochanter is the smaller, inner bony prominence, providing attachment for muscles like the psoas major and iliacus.
Вертел – це кісткові виступи на стегновій кістці, які служать точками прикріплення м’язів стегна і стегнових м'язів.. Великий вертел – це більший зовнішній кістковий виступ, що забезпечує прикріплення таких м’язів, як середній та малий сідничні м’язи, грушоподібний м’яз та внутрішній запиральний м’яз. Малий вертел – це менший внутрішній кістковий виступ, що забезпечує прикріплення таких м’язів, як великий поперековий м’яз та клубовий м’яз.
Tuberosity is a rounded attachment for muscles, tendons, and connective tissues. Its function is similar to that of a trochanter. Examples include the tibial tuberosity, deltoid tuberosity, and ischial tuberosity.
Горбистість – помірний виступ округлої форми для прикріплення м'язів, сухожиль і сполучних тканин. Його функція аналогічна функції вертела.
3.1.1 Skull
3.1.1 Череп
Cranium. The cranium is the top portion of the skull, which protects the brain. The cranium includes the frontal, parietal, occipital, temporal, sphenoid, and ethmoid bones.
Черепна коробка (анат.) – кісткове містище головного мозку, череп.
Fontanel. The fontanel is a space between the bones of an infant's cranium.
Тім'ячко – це неокостеніла ділянка склепіння черепа у новонароджених.
Hyoid bone. The hyoid bone is a point of attachment for the tongue and throat muscles. Connected to nearby structures via ligaments, muscles, and cartilage.
Під'язична кістка – це непарна кістка, яка має форму підкови і залягає під язиком нижче нижньої щелепи.
Lacrimal bone. The lacrimal bone is a small and fragile bone of the facial skeleton. It is situated at the inner corner of the eye, at the front part of the medial wall of the orbit.
Сльозна кістка (лат. os lacrimale) – невелика парна кістка лицьового відділу черепа. Розташовується у передньому відділі медіальної стінки очниці. Має форму чотирикутної платівки. Бере участь в утворенні внутрішньої стінки очної ямки та зовнішньої стінки носової порожнини.
Mandible. The mandible forms the lower jaw and holds the lower teeth in place. The mandible sits beneath the maxilla. It is the only movable bone of the skull.
Нижня щелепа (лат. mandibula) – непарна кісткова структура, що утворює нижній відділ лицьового черепа. Є єдиною рухомою кісткою у черепі дорослої людини.
Nasal bones. The nasal bones are two small oblong bones, varying in size and form in different individuals; they are placed side by side at the middle and upper part of the face and, by their junction, form the bridge of the upper one-third of the nose.
Носова кістка – парна, чотирикутна, трохи подовжена і трохи випукла спереду кістка лицьової частини черепа. Утворює передню стінку скелета носа, формуючи перенісся та верхню частину спинки носа.
Skull. The skull is a bone structure that forms the head. It supports the structures of the face and provides a protective cavity for the brain. The skull is composed of two parts: the cranium and the mandible.
Череп (лат. cranium) – кістковий каркас голови. Череп людини сформовано 23 кістками. Він підтримує структури обличчя та забезпечує захисну порожнину для мозку. Череп складається з двох частин: черепної коробки та нижньої щелепи.
Zygomatic bone. The zygomatic bone is a paired bone of the facial skull. It connects with the frontal and temporal bones (via the frontal and temporal processes), the greater wing of the sphenoid bone, and the maxilla. It forms the lateral wall of the orbit and the infratemporal fossa.
Вилицева кістка – парна кістка лицевого черепа. З'єднується з лобовою, скроневою кістками (за допомогою лобового та скроневого відростків), великим крилом клиноподібної кістки та верхньою щелепою. Бере участь у формуванні латеральної стінки очниці і підскроневої ямки.
3.1.2 Skeleton of the body
3.1.2 Скелет тіла
Clavicle. The clavicle (collarbone) helps support the shoulder by connecting to the scapula and sternum.
Ключиця (лат. clavicula) – невелика трубчаста кістка S-подібної форми з пояса верхньої кінцівки, що з'єднує лопатку з грудиною і зміцнює плечовий пояс.
Coccyx. The coccyx (tail bone) is a triangular arrangement of bone that makes up the very bottom portion of the spine below the sacrum.
Ку́прикова кістка (лат. os coccygis), ку́прик (coccyx) —це кістка нижнього відділу хребта є гомологом хвостового скелета тварин, яка зростається з вершиною крижів. Куприк утворений 1–5 (частіше 4) зрослими рудиментарними хребцями. Куприк грає роль в розподілі фізичного навантаження на анатомічні структури таза.
Sacrum. The sacrum is a single, triangular-shaped bone attached to the pelvic girdle.
Крижова кістка – це п'ять хребців, що зрослися. Вона має трикутну форму. Основа крижової кістки спрямована вгору, а верхівка крижової кістки – вниз та вперед. Розкидані вбік у вигляді крил бічні частини основи отримали назву крижових крил.
Scapula. The scapula, or shoulder blade, is a large triangular-shaped bone in the upper back. It is surrounded and supported by a complex muscle system that works together to help move the arm.
Лопатка (лат. scapula) – кістка пояса верхніх кінцівок, що забезпечує поєднання плечевой кістки з ключицею. Прилягає до задньої поверхні грудної клітини від II до VII ребер.
Spinal column. The spinal column is the central part of the human axial skeleton. It comprises 24 vertebrae, a sacrum, and a coccyx. The spinal column protects the spinal cord and connects with the skull, ribs, and pelvis.
Хребет – це основна частина осьового скелета людини. Складається з 33-34 хребців, послідовно з'єднаних один з одним у вертикальному положенні. Хребці поділяють на окремі типи: шийні, грудні, поперекові, крижові і куприкові.
C1 – C7 cervical vertebrae (neck bones) connect the spine with the occipital bone of the head.
C1 – C7. Шийні хребці (лат. vertebrae cervicales) – сім хребців, що становлять шийний відділ хребта людини.
T1-T12 thoracic connect with 12 pairs of ribs.
T1-T12. Грудний відділ хребта складається із 12 хребців. До тіл цих хребців напіврухливо прикріплені ребра. Грудні хребці та ребра, попереду з'єднані грудиною, утворюють грудну клітину. Тільки 10 пар ребер прикріплюються до грудини, інші вільні.
L1- L5 lumbar support back and lower trunk of the body.
L1- L5. Поперекові хребці (лат. vertebrae lumbales) – п'ять нижніх хребців у людини з 20-го по 24-й, рахуючи зверху.
Sternum. The sternum (breastbone) is the midline of the front thorax. The upper end, called the manubrium, is connected to the clavicle.
Грудина або грудна кістка – плоска, довга кістка, що утворює середню частину передньої стінки грудної клітки; складається із трьох частин, з'єднаних між собою пластинками хряща.
Thoracic cage. The thoracic cage (rib cage) is the skeleton of the thoracic wall. It is formed by the 12 thoracic vertebrae, 12 pairs of ribs and associated costal cartilages, and the sternum.
Грудна клітка – одна з частин тулуба. Утворюється грудиною, 12 парами ребер, грудним відділом хребта, а також м'язами.
True ribs are seven pairs, attached to the sternum and vertebrae; false ribs (the following three pairs) connect to the back and by cartilage to the seventh rib on the front, and floating ribs are attached only to the back.
Грудинні ребра (сім пар, прикріплених до грудин і хребців), хибні ребра (наступні три пари, що з'єднуються зі спиною і хрящем з сьомим ребром спереду) і ребра, що плавають (прикріплені тільки зі спиною).
Vertebral body, intervertebral disk (shock absorber), vertebral foramen (opening for the spinal cord), vertebral arch (points of attachment for muscles and ligaments).
Хребець – елемент хребетного стовпа. Складається з тіла хребця, міжхребцевого диска (амортизатор), отвору хребта (отвор для спинного мозку), а також дуги хребця (точки кріплення м'язів і зв'язок).
3.1.3 Extremities of the body
3.1.3 Кінцівки тіла
Acetabular cavity. The acetabular cavity is the socket that connects the femur (thighbone). It is the deep, cup-shaped structure that encloses the head of the femur at the hip joint. The acetabulum is formed by a combination of all three bones of the pelvis: the ilium, pubis, and ischium.