Украинская литература - ТОП 50 лучших книг

«Три долі» Марка Вовчка – психологічна повість про трьох дівчат, які закохалися в одного парубка***. У творі авторка продовжує тематику взаємин між людьми, змальовує різні типи характерів. Перу автора належать інші подібні твори, зокрема, «Павло Чорнокрил», «Не до пари» тощо.

Роман Іваничук (1929—2016) – відомий український письменник, лауреат премії ім. А. Головка, Національної премії України ім. Т. Шевченка та ін. У його творчому доробку близько двадцяти історичних романів, якими письменник заповнює білі плями в нашій історії. І він не обмежується лише зображенням тих чи інших подій минулого, а визначає багато проблем, які хвилюють наших сучасників. Перший історичний роман «Мальви» (1968) приніс письменнику величезний успіх у читачів і шалену партійну критику. Р. Іваничук зображує події, мало або й зовсім не висвітлені в українській літературі. Він розповідає історію життя української полонянки Марії та її дітей, котрі, як і мати, потрапляють у турецьку й татарську неволю. Повстання Богдана Хмельницького розбудило до життя затурканих бусурманством юнаків і дівчину, яких автор символічно називає мальвами. Також до IV тому зібрання творів Р. Іваничука увійшов його есей «Як я шукав свої “Мальви”» (1970).

«На полі крові» Лесі Українки – філософська п’єса, в основі сюжету якої – біблійна історія зради Іудою Ісуса Христа***. Найвідомішими творами авторки є поетичні збірки «На крилах пісень»», «Думи і мрії», п’єси «Лісова пісня», «Одержима», «Бояриня», «Оргія», «Блакитна троянда», «Кассандра», «Камінний господар» тощо. Леся Українка – видатна українська письменниця, перу якої належить низка геніальних творів, для її ідіостилю характерні посилений психологізм та філософічність у поєднанні з сугестією.

«Павло Чорнокрил» Марка Вовчка – психологічне оповідання, у якому розкрито низку морально-етичних проблем. Павло одружений з тихою і доброю Галею, але підступна спокусниця Варка намовляє його вбити жінку. Засліплений хижою красою, Павло відмовляється від світлого, сходить на шлях згуби і нівечить своє життя. До інших прозових творів автора належать оповідання «Козачка», повісті «Інститутка» та «Кармелюк» тощо.

Тяжелое горе вдруг постигло Арсена: в водовороте военного лихолетья исчезла его любимая девушка Златка. Долгие поиски на Украине, в Крыму и Буджакской орде оказались напрасными. Наконец стало известно, что она в самом Стамбуле, в гареме великого визиря Кара-Мустафы.

Роман Іваничук (1929—2016) – відомий український письменник, лауреат премії ім. А. Головка, Національної премії України ім. Т. Шевченка та ін. У його творчому доробку близько двадцяти історичних романів, якими письменник заповнює білі плями в нашій історії. І він не обмежується лише зображенням тих чи інших подій минулого, а визначає багато проблем, які хвилюють наших сучасників. До V тому зібрання творів Р. Іваничука увійшли дві повісті, об’єднані між собою за тематикою. «Сьоме Небо» (1984) розповідає про перші дні Другої світової війни у Карпатах; автор зображує, як у складних обставинах по-різному проявляються моральні якості людей, що розводить їх по протилежні боки барикади. У другій повісті «Місто», вперше надрукованій у 1975 році, Р. Іваничук, змальовуючи колективний образ Міста, досліджує зміни, які відбуваються у психології галичан за роки радянської влади.

Стрілецькі пісні – це вокалізована мужність і відвага українських борців за волю. Заради рідного народу завзяті «хлопці, мов соколи» ідуть до бою. Для стрілецьких пісень характерні мелодійність і легкий ритм.

«Зимові дерева» Василя Стуса – поетична збірка, для якої характерні філософські роздуми над місцем людини у світі, гармонійно поєднані у верлібрах і в римованих віршах***. Світову славу митцю принесли збірки «Палімпсести», «Круговерть», «Веселий цвинтар», «Час творчості». Василь Стус – український поет-шістдесятник, майстер філософсько-сатиричної творчості, політв’язень СРСР, Герой України.

«Оргія» Лесі Українки – історична драма, події якої відкривають перед читачем античний світ***. Темою п’єси є протистояння Греції та Риму. Найвідомішими творами авторки є поетичні збірки «На крилах пісень»», «Думи і мрії», п’єси «Лісова пісня», «Одержима», «Бояриня», «Оргія», «Блакитна троянда», «Кассандра», «Камінний господар» тощо. Леся Українка – видатна українська письменниця, перу якої належить низка геніальних творів, для її ідіостилю характерні посилений психологізм та філософічність у поєднанні з сугестією.

«Кармелюк» Марка Вовчка – героїчна повість-казка, у якій автор романтизує та возвеличує національного українського героя, керівника повстанського руху на Поділлі у 1813-1835 рр.*** Устим Кармелюк – гарний і мужній, чесний і безкорисливий, він полишає спокійне сімейне життя заради боротьби за правду. «Кармелюк» є яскравим прикладом повісті-казки, у цьому ж жанрі написано твір «Дев’ять братів і сестриця Галя» Марка Вовчка.

«Гомоніла Україна, довго гомоніла, довго, довго кров степами текла-червоніла»… Зі шкільної парти ми пам’ятаємо, як Шевченко у своїй безсмертній поемі «Гайдамаки» «скликав» у Холодний Яр відважне гайдамацтво, а ми з хвилюванням слідкували за долями Гонти, Залізняка і Яреми Галайди. Та чи було все саме так, як описував Великий Кобзар? Як зараз нам ставитися до кривавих подій Коліївщини? Що це було: стихійне повстання українського селянства, спланована війна за відновлення незалежності Української Держави чи «багатоходівка» Російської імперії? На це питання дає відповідь новий роман Ярослава Яріша «Судний день». Його сюжет заводить нас у жорстоке ХVІІІ століття, де поміж темних пущ Холодного Яру та глибоких байраків запорозького степу кувалися свячені ножі, у той час як у замках і палацах жирувало знавісніле від безкарності панство. Ось-ось «заспівають треті півні», впаде іскра у порох і велике пожарище затопить всю Україну, спом’янувши горді часи Хмельницького і Палія. Усе ніби й просто… Але була ще й третя…

Тяжелое горе вдруг постигло Арсена: в водовороте военного лихолетья исчезла его любимая девушка Златка. Долгие поиски на Украине, в Крыму и Буджакской орде оказались напрасными. Наконец стало известно, что она в самом Стамбуле, в гареме великого визиря Кара-Мустафы.

Роман «Облога Буші» Михайла Старицького розповідає про події історичного минулого, коли український народ відстоював свою гідність, обороняючись від поляків. Відвага та незламна воля українських селян вражає: аби не здатися, коли сили стають нерівними, вони підпалюють бочки з порохом, знищуючи і ворогів, і себе. У романі гостро поставлені проблеми війни та миру, через кохання польського князя Антося і української дівчини Мар’яни автор показує, що звичайним людям немає потреби щось ділити і сваритися, що війни творяться правлячою верхівкою. Твір неодмінно зацікавить справжніх любителів історії, його лейтмотивом є прагнення до припинення війн заради любові і взаємоповаги.

Роман Іваничук (1929—2016) – відомий український письменник, лауреат премії ім. А. Головка, Національної премії України ім. Т. Шевченка та ін. У його творчому доробку близько двадцяти історичних романів, якими письменник заповнює білі плями в нашій історії. І він не обмежується лише зображенням тих чи інших подій минулого, а визначає багато проблем, які хвилюють наших сучасників. Роман «Черлене вино» (1976), що увійшов до VI тому зібрання творів Р. Іваничука, відтворює події першої половини XV століття – героїчну оборону останньої твердині Галицько-Волинського князівства – Олеського замку, маленького острівця народної волі. Через образи сміливого ратоборця Івашка Рогатинського, скомороха Арсена, гончаря Микити автор змальовує запеклу боротьбу підневільного люду, що кинув виклик можновладній шляхті.

«Майстер залізної троянди» Миколи Бажана – оповідання, присвячене різносторонній творчій постаті Юрія Яновського***. Світову славу письменнику принесли твори «Будівлі», «Гофманова ніч» «Нічні концерти», «Гетто в Умані», «Розмова сердець», «Дорога», «Політ крізь бурю», «Безсмертя», «Данило Галицький», «Нічні роздуми старого майстра» тощо. Микола Бажан – український поет, культуролог, енциклопедист, творив здебільшого у експресіоністично-бароково-романтичному стилі.

Стрілецькі пісні – це вокалізована мужність і відвага українських борців за волю. Заради рідного народу завзяті «хлопці, мов соколи» ідуть до бою. Для стрілецьких пісень характерні мелодійність і легкий ритм.

«Біда бабі Палажці Солов’їсі» Івана Нечуя-Левицького – оповідання, наповнене картинами з життя селянської сім’ї***. Родинні взаємини описані з легким гумором, для твору характерний фольклорний колорит і жива народна мова. Перу автора належить низка подібних за тематикою і стилем творів, зокрема, «Біда бабі Парасці Гришисі», «Кайдашева сім’я» та ін.

Стрілецькі пісні – це вокалізована мужність і відвага українських борців за волю. Заради рідного народу завзяті «хлопці, мов соколи» ідуть до бою. Для стрілецьких пісень характерні мелодійність і легкий ритм.

«Прапороносці» Олеся Гончара – роман, присвячений трагедії Другої світової війни***. Автор з надзвичайною психологічною напруженістю зображує складні долі героїв, змальовує біль від утрат рідних на війні. Світову славу письменнику принесли романи «Собор», «Прапороносці», «Тронка», «Берег любові», «Людина і зброя», повісті «Бригантина», «Далекі вогнища, новели «Модри Камінь», «За мить щастя». Олесь Гончар – видатний український письменник, автор соціально-психологічних та філософських романів, повістей та новел.

«Одержима» Лесі Українки – психологічно-філософська драма, в основі сюжету якої – арешт та розп’яття Ісуса Христа***. Найвідомішими творами авторки є поетичні збірки «На крилах пісень»», «Думи і мрії», п’єси «Лісова пісня», «Одержима», «Бояриня», «Оргія», «Блакитна троянда», «Кассандра», «Камінний господар» тощо. Леся Українка – видатна українська письменниця, перу якої належить низка геніальних творів, для її ідіостилю характерні посилений психологізм та філософічність у поєднанні з сугестією.

«Чорний яр» Олеся Гончара – соціальна новела, в якій автор торкається теми трагедії на Куренівці в Києві, яка сталася 13 березня 1961 року***. Світову славу письменнику принесли романи «Собор», «Прапороносці», «Тронка», «Берег любові», «Людина і зброя», повісті «Бригантина», «Далекі вогнища», новели «Модри Камінь», «За мить щастя». Олесь Гончар – видатний український письменник, автор соціально-психологічних та філософських романів, повістей та новел.

«Басурмен» та «Свекор» Степана Васильченка – гумористичні оповідання з легкою ноткою іронії. Описуючи прості життєві ситуації, автор проявляє себе як тонкий психолог. Мати докоряє синові, що той, басурмен, не молиться, сама ж при молитві страшенно чортихається, коли раптом підгорає їжа у горщику. Малий Василько вдає із себе дорослого, однак картина реального дорослого життя, коли ти мусиш бути відповідальним і піклуватися про інших, лякає його. У творах Степана Васильченка поруч із гумором присутні ненав’язлива мудрість і дидактизм.

«Купецька донька» Марка Вовчка – психологічне оповідання про нерівний шлюб, який опинився трагедією***. Ганна Акимівна покохала простого кучера Єфима, але його суворий норов звів її в могилу. Перу автора належать й інші російськомовні оповідання, такі як «Саша», «Катерина» тощо.

В основе тетралогии под общим названием «Тайный посол» – реальные события: эпическая по своим масштабам и значению оборона объединенными русско-украинскими силами Чигирина от турецко-татарских захватчиков в 1677–1678 годах, успешные военные действия запорожских казаков под водительством сечевого атамана Ивана Сирко против Крымского ханства в 1680 году и бои за Вену летом 1683 года. Первый роман тетралогии «Посол Урус-Шайтана». Год 1676-й. Запорожская Сечь. Кошевой атаман Иван Сирко посылает молодого казака Арсена Звенигору с двойной тайной миссией в Болгарию – выкупить из неволи своего брата Нестора и разведать, правдивы ли слухи о готовящемся вторжении турок в Украину. Не знает Арсен, что вместо того, чтобы пробираться тайными тропами под Варну, суждено идти ему дорогой слез в невольничью Кафу, держа руки в колодках…

«Не нажить уж нам такой знахарки, как покойная Даниловна! Сколько людей за нее бога молят! Кто ее знал – благословляет, и кто только слыхал про нее – и тот благословляет. Так уж из рода в род ей почет идет…»

Видання «Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994» структурно складається з двох книг: «Благослови, душе моя, Господа!..» та «Мандрівки близькі і далекі». У них синтезовано жанри подорожнього нарису й політичного щоденника, а також активно осмислюються події минулого і сучасного України. Перша книга щоденників охоплює кульмінаційний період боротьби за Українську державу. У ній міститься величезний пласт історичного матеріалу, що стосується як біографії автора, так і долі України, її провідних діячів, літераторів. У другій книзі її структурним стрижнем є опис подорожей, здійснених автором упродовж життя. Ці подорожі з історії обернені в сучасне, наповнені публіцистичним матеріалом, є підставою для медитацій, роздумів і узагальнень про долю України, український національний характер, боротьбу нашого народу за свою свободу, що завершилася створенням власної держави. Щоденники є підсумком у доробку Р. Іваничука, містять його багаторічну працю документального відтворення епохи.

«Журнал» Тараса Шевченка – це російськомовні щоденникові записи поета, які він робив протягом року після одержання звістки про можливе звільнення з заслання і до приїзду в Петербург***. Сторінки цього твору – задушевна і щира бесіда, яка відкриває перед читачами зовсім нового Шевченка, чимало уваги митець приділяє роздумам над своєю долею. Найвідомішими творами автора є «Гайдамаки», «Гамалія», «Сон», «Єретик», «Заповіт», «Наймичка», «Ісаія. Глава 35», «Давидові псалми», «Марія», «Неофіти», «І мертвим, і живим…», «Великий льох». Тарас Шевченко – видатний український поет і художник, борець за волю України.

Повість «Земля» – вершина реалізму письменниці. Цей твір, завдяки своїй великій життєвій правді і високій художності, став одним з найвідоміших в українській літературі. Усім своїм єством пов’язаний із землею герой повісті Івоніка Федорчук. Він шанує і береже землю, тяжко працює на ній усе своє життя, плекаючи надію, що вона принесе щастя його синам. Але ж боротьба за землю, яка роками точилася в його родині, зруйнувала душі рідних людей, призвела до трагедії, до братовбивства. Із втратою сина втрачає Івоніка свої мрії і сподівання, свою віру в землю. До книжки також увійшли оповідання «Природа» і «Valse mеlancolique».

«Тайна святого Арсения» - це книга про Ростовського митрополита, який зміг повстати проти сильних світу цього, захищаючи Церкву. Навіть темні сили не змогли зламати цю відважну людину.

«Молодость Мазепы» Михайла Старицького – російськомовний історичний роман, в якому йдеться про молоді роки видатного державного діяча України***. Мазепа постає у Старицького мудрим і дипломатичним політиком. Найвідомішими творами автора є «Ой не ходи, Грицю», «Маруся Богуславка», «За двома зайцями», «Талан», «Облога Буші». Михайло Старицький увійшов в літературний процес як талановитий письменник, майстер соціально-психологічних та гумористичних творів

Имя гетмана Пилипа Орлика общеизвестно: сподвижник Ивана Мазепы, наследник его славы, автор «Пактов и конституций законов и вольностей Войска Запорожского»… Гораздо меньше современные украинцы знают о его сыне Григории Орлике, который был известным политическим и военным деятелем эпохи короля Людовика XV, выдающимся дипломатом и организатором разветвленной разведывательной сети, а также искренним приверженцем идеи восстановления казацкого государства на украинских просторах. В жизни Григора Орли (именно под этим именем гетманыч вошел в мировую историю) было множество опасных приключений, из которых он всегда выходил с честью. «Орли, сын Орлика» – роман из исторического «казацкого» цикла киевского писателя Тимура Литовченко, стал лауреатом Всеукраинского конкурса «Коронация слова – 2010».

«Біда бабі Парасці Гришисі» Івана Нечуя-Левицького – соціально-побутове оповідання, в якому читач порине в атмосферу родинних стосунків простих українських селян***. Взаємини невістки зі свекрухою, побутові сварки і мир подані у творі з легким гумором та сатирою. Перу автора належать й інші твори на подібну тематику, зокрема, «Кайдашева сім’я», «Старі гультяї» тощо.

«Олівець» Івана Франка – оповідання, в якому автор порушує типову для його творчості тему психології дитини***. Найвідомішими творами Івана Франка є «Перехресні стежки», «Лель і Полель», «Грицева шкільна наука», «Малий Мирон», «Boa constrictor», «Украдене щастя», «Будка Ч. 27», збірки поезій «Зів’яле листя», «З вершин і низин», «Мій Ізмарагд» тощо. Іван Франко – видатний український письменник, який працював у жанрах поезії, прози та драматургії, талановитий літературознавець і публіцист.

Стрілецькі пісні – це вокалізована мужність і відвага українських борців за волю. Заради рідного народу завзяті «хлопці, мов соколи» ідуть до бою. Для стрілецьких пісень характерні мелодійність і легкий ритм.

«За мить щастя» Олеся Гончара – це психологічна новела***. Дія відбувається у перші повоєнні роки, головний герой твору – молодий артилерист Діденко – закохується у незнайомку, але їхня любов обертається трагедією. Світ умовностей проти свободи вічного почуття – саме таким є центральний конфлікт новели «За мить щастя» Олеся Гончара, яка є обов’язковою частиною шкільної програми. Найвідомішими творами автора є романи «Собор», «Тронка», «Прапороносці», новела «Модри камень».

Ольга Кобилянська (1863—1942) – відома українська письменниця демократичного напряму. Її творча спадщина велика і різноманітна: поезії в прозі, новели, оповідання, повісті, романи. Однією з проблем, які глибоко її хвилювали, була доля жінки, її право на освіту, працю, на громадське життя. Кобилянська однією з перших в українській літературі звернулася до теми рівноправ'я чоловіків і жінок, торкалася письменниця й теми «інтелігенція і народ», тому вона мала повне право сказати про себе: «Одна праця, одне перо та власне моє “я” зробили мене тим, чим я є, – робітницею свого народу».

«Без пуття» Івана Нечуя-Левицького – сатирична повість-пародія на декадентство***. Головними героями твору є егоїстичні й гонорові Павлусь і Настуся – діти багатих людей, які ведуть богемний спосіб життя і яким глибоко байдужа доля рідного народу. Перу автора належать також й інші соціально-психологічні твори, зокрема, «Дві московки», «Бурлачка», «Кайдашева сім’я» та ін.

Стрілецькі пісні – це вокалізована мужність і відвага українських борців за волю. Заради рідного народу завзяті «хлопці, мов соколи» ідуть до бою. Для стрілецьких пісень характерні мелодійність і легкий ритм.

«Згуба» Панаса Мирного – соціально-побутова п’єса, присвячена традиційній для автора темі нелегкої долі жінки***. На подібну тематику написані також й інші твори Панаса Мирного, зокрема, роман «Повія», оповідання «Лихий попутав» тощо.

«Дві милі» Івана Нечуя-Левицького – соціально-побутове оповідання про дівчину, яка завагітніла від парубка, а коли він посватав іншу, намагалася силоміць обвінчатися з ним і відіпхнути суперницю***. У творі діють ті самі персонажі, що й в оповіданні Івана Нечуя-Левицького «Старі гультяї».

«Дорога» Миколи Бажана – філософська поезія, лейтмотивом якої є роздуми ліричного героя над суперечливістю людських доль, над складністю торування власного шляху***. Світову славу письменнику принесли твори «Будівлі», «Гофманова ніч» «Нічні концерти», «Гетто в Умані», «Розмова сердець», «Дорога», «Політ крізь бурю», «Безсмертя», «Данило Галицький», «Нічні роздуми старого майстра» тощо. Микола Бажан – український поет, культуролог, енциклопедист, творив здебільшого у експресіоністично-бароково-романтичному стилі.

«Мишка» Богдана Лепкого – твір, який правомірно названий «казкою для дітей, для малих і великих». Мишка жила у хаті, в якій відбувалися темні справи. Скрізь війна та бідність, її ж господарі мали повну скриню грошей. Вони не пошкодували худої нещасної жінки, яка просила лише трохи молока. Мишка, бачачи, скільки зла від тих грошей, знищила їх. Саме проблема людської жадібності та ненаситності і є лейтмотивом казки «Мишка» Б. Лепкого.

«Афонський пройдисвіт» Івана Нечуя-Левицького – найяскравіший антиклерикальний твір, у якому автор сміливо викриває лицемірство, аморальність і кар’єризм духовенства***. Оповідання належить до кращих зразків гострої соціальної прози автора, серед яких також «Микола Джеря», «Бурлачка» та ін.

«Лихі люди» Панаса Мирного – повість, присвячена темі боротьби кращих верств населення за інтереси народу***. Для твору характерна контрастність образів: чесні інтелігенти Петро Телепень і Тимофій Жук протиставляються підступним і лицемірним Шестірному і Григорію Попенку. Перу автора належать й інші прозові твори, зокрема, роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні», повісті «Голодна воля», «Лихо давнє й сьогочасне» тощо.

«Перехресні стежки» Івана Франка – соціально-психологічна повість, присвячена темі просвіти селян, проблемі інтелігенції***. . Найвідомішими творами Івана Франка є «Олівець», «Лель і Полель», «Грицева шкільна наука», «Малий Мирон», «Boa constrictor», «Украдене щастя», «Будка Ч. 27», збірки поезій «Зів’яле листя», «З вершин і низин», «Мій Ізмарагд» тощо. Іван Франко – видатний український письменник, який працював у жанрах поезії, прози та драматургії, талановитий літературознавець і публіцист.

«В катакомбах» Лесі Українки – філософська п’єса, у якій порушена традиційна для авторського ідіостилю тема – складний період становлення християнської релігії***. Головний герой твору раб-неофіт, проповідуючи у катакомбах, дивується лицемірству священнослужителів, які говорять про рівність усіх перед Богом, але підкоряються одні одному і визнають поділ на панів і рабів. Найвідомішими творами авторки є поетичні збірки «На крилах пісень»», «Думи і мрії», п’єси «Лісова пісня», «Одержима», «Бояриня», «Оргія», «Блакитна троянда», «Кассандра», «Камінний господар» тощо. Леся Українка – видатна українська письменниця, перу якої належить низка геніальних творів, для її ідіостилю характерні посилений психологізм та філософічність у поєднанні з сугестією.

«Робота» Панаса Мирного – це філософський нарис-роздум, в якому автор міркує над шляхом людини, над плинністю років***. Працювати, аби зробити хоч щось для рідного краю – ця мета була і є для Панаса Мирного сенсом і радістю всього життя. Перу автора також належать й інші медитативні твори, зокрема, нарис «Рідна мова».

«Рід» Панаса Мирного – психологічне оповідання про хлопця, якого наука завела у моральне зубожіння***. Батьки догоджали йому в усьому, аби вчився і став паном, в результаті чого пиха виросла в хлопця настільки, що він відцурався рідної матері. Перу автора належать й інші твори, написані у жанрі малої прози, зокрема, «Серед степів», «Морозенко» тощо.

«Інститутка» Марка Вовчка – це соціально-побутова психологічна повість, у якій гостро піднято проблему панської влади над простими людьми***. Пиха і вередливість панів викликають обурення, чесність і доброта підневільних людей – симпатію і співчуття. Іншими творами автора є оповідання «Козачка», «Невільничка» тощо.

Як Господь створив землю, звідки пішли гори, як з’явилися на світ чоловік та жінка, звідкіля узялися зорі, грім та блискавка, як було засновано Київ, як помер Олег, як хрестилася княгиня Ольга… Міфи та легенди, зібрані відомим письменником-українознавцем Юрієм Винничуком, зберігають у народній пам’яті й передають майбутнім поколінням знання про історичне минуле українського народу, пояснюють причини виникнення різних явищ природи, а також навчають правил, яких має дотримуватися людина протягом усього свого життя.