Оценить:
 Рейтинг: 0

Веселий паровоз Чу-Чухин та його друзі. Дитячі оповідання (українською)

Год написания книги
2018
<< 1 ... 3 4 5 6 7
На страницу:
7 из 7
Настройки чтения
Размер шрифта
Высота строк
Поля

– Не знаю, – вiдповiла Альонка. – Болото тут звiдкись взялося. На каратi його немае, а в життi е.

– І завжди було тут! – вiдповiдала старенька, важко накульгуючи. – Завжди було. Ось скiльки тут живу, кожен куточок знаю, а такого не пам'ятаю, щоб болота цього не було. Колись вiйськовi намагалися через нього дорогу побудувати, та засмоктало ii болото i рейки, я так думаю, йдуть глибоко-глибоко! – чомусь хихикнула старенька.

– Значить, тому менi пора повертати! – засмутилася Альонка.

– Навiщо ж тому?! – здивувалася старенька i Альонцi здалося, що навiть трохи випросталася. – Болото, воно, звичайно, проблема, але не така щоб заради нього так засмучуватися. Усяке болото мае свiй початок i свiй кiнець. – пояснювала стара. – Якщо ти зараз з шляхiв зiйдеш, та в право вiзьмеш, то лiсом, по пеньках, по сушняку да купинах акурат до хатi вийдеш. Там Лисиця зараз живе – дуже добра i порядна особа. Вона менi як рiдна сестра. Скажеш iй, що прислала тебе бабуля, що подорожуе з котами, i просила посприяти. А вже Лисиця вона на те й Лиса, щоб всi потаемнi стежинки да мiсця потрiбнi знати. Виведе i на прощання рукою помахае. Так що ти, доню, не бiйся, йди прямо в лiс, до самоi хатинки.


Вы ознакомились с фрагментом книги.
Приобретайте полный текст книги у нашего партнера:
<< 1 ... 3 4 5 6 7
На страницу:
7 из 7