Непроханi гостi. Переклала на українську мову Неплюєва Олена

Непроханi гостi. Переклала на украiнську мову Неплюева Олена
В. I. Жиглов

У цiй книзi розповiдаеться про дивовижну дружбу мiж кiшкою i собакою, а також про красу узбережжя Чорного моря. Книга стане прекрасним побарком для вашоi дитини.

Непроханi гостi

Переклала на украiнську мову Неплюева Олена

В. I. Жиглов

Переводчик Олена Неплюева

© В. I. Жиглов, 2017

© Олена Неплюева, перевод, 2017

ISBN 978-5-4474-7649-6

Создано в интеллектуальной издательской системе Ridero

Одного разу, влiтку я вiдпочивав на Кубанському узбережжi Чорного моря в гостях у своеi рiдноi сестри Лариси. У той час в ii будинку жила невелика собака по кличцi Марсик.

Це був дуже дружелюбний пес i на стороннiх людей гавкав бiльше для виду, весь час виляючи хвостом, нiби кажучи iм: «Зрозумiйте, я не така вже погана собака та, по вiдношенню до Вас, нiяких поганих помислiв не маю, але все ж переконливо Вас прошу пiти з охоронюваноi мною територii! А то, як же я потiм своiй господинi в очi дивитися буду, якщо Ви увiйдете до нас у двiр?» Лариса виходила, зустрiчала гостей i пiсля цього Марсик на них вже нiяк не реагував i дрiмав, прикривши очi.

Лариса любила свого собаку i з вечора готувала йому в миску дуже багато iжi, яку Марсик майже нiколи до кiнця так i не доiдав. Вiн був таким доброзичливим псом, що навiть кiшка Мурка, яка жила в цьому ж будинку, часто iла з його миски. Наситившись iжею, вона забиралася на спину Марсика i, закривши очi, дрiмала на його м'якiй шкурi.