Оценить:
 Рейтинг: 0

Проблема трансформації людини. Metamodernism/ Post.metamodernism. перше наукове дослідження в Україні (2015—2018)

Год написания книги
2019
<< 1 2 3 4 >>
На страницу:
3 из 4
Настройки чтения
Размер шрифта
Высота строк
Поля

Розглянута також проблематика трансформації есхатологічного мислення людини у період Апостольського віку, в добу католицизму та першого протестантизму (А. Августин, А. Кентерберійський, М. Лютер), та в період Занепаду християнських цінностей в Добу Просвітництва (Доба звільнення людини від Бога).

Проаналізовано також логотерапевтичну методологію В. Франкла (концепція “прихованого Бога у кожному Я”, метод “парадоксальної інтенції” із акцентом на терапії гумором у кризових станах, у тому числі, під час помилкових воєнних дій, організованих політиками старої атеїстичної системи мислення у сучасності, де більше не є можливими бінарні зіткнення).

Віднайдено домінантний смисл раю на Небі і Землі, який грунтується на відсутності бінарних зіткнень (“Ворота пекла не здолають його” (підхід Боголюдини Іісуса Христа (Євангеліє від Матвія, 16:18)). Методи дослідження: Суб'єктивний (самоспостереження); Об'єктивний (теоритичне вивчення літератури і артефактів культури, аналіз і синтез, порівняння різних підходів і віднайдення істинного шляху; Емпіричний метод (спостереження за людьми у реальному житті, у тому числі за митцями концептуалізму, метамодернізму, а також за світлими людьми, які іще не віднайшли власну автентичність; Опитування (інтерв'ю, спілкування); Математичний метод (протягом п'яти років (2013—2018) відбувалося вивчення реакцій 50 родин (і дітей) стосовно сприйняття або несприйняття ефекту небінарності у новій літературі (зокрема, родинами вивчалася авторська казка без бінарних зіткнень “Дівчина із птахами у волоссі”). Нікому не було заявлено, що у казці немає зла. Усі читачі робили власні вільні висновки і інтерпретували смисли самостійно.

Були отримані такі дані: майже всі дорослі люди (80%) знайшли у героях казки “плюс” і “мінус”, порівнюючи сучасних героїв із уже відомим їм досвідом суб'єктивного минулого, який розпочинався із дитинства кожного (наприклад, казка “Дівчина із птахами у волоссі” ставилася в один рід із історіями Братів Грімм, Х.-К. Андерсена, О. Гріна). На нейтральний (і, як потім з'ясується, позитивний) образ героїні Золотунки автоматично накладався образ негативного герою, про що свідчить стійка матриця бінарного мислення, яка домінує у мисленні сучасних родин.

20% дорослих людей інтуїтивно назвали казку доброю і справжньою, не знаходячи інших раціональних слів, щоб пояснити свої відчуття. Ці люди займалися свідомо пошуком світлого шляху і тому їхнє мислення уже було готовим до сприйняття оптимізму у різноманітних вібраціях.

80% дітей, які не дивилися протягом тривалого часу бінарних мультфільмів і які не читали відверто деструктивних сюжетів знайшли сюжет казки “Дівчини із птахами у волоссі” так само добрим.

Іще 20% дітей, які дивилися протягом тривалого часу руйнівні історії (наприклад, казку про Гаррі Поттера (Д. Роулінг) знайши в образі героїні Золотунки негативного героя і їм захотілося одразу знищити його.

Ці дані відкривають актуальність практичного значення дослідження і демонструють важливість формування образу світлої людини із дитинства, або усвідомлено протягом тривалого часу, якщо мова йде про дорослих людей.

Також надзвичайно важливим є загальний конструктивний інформаційний (культурний) фон, у який занурені люди, адже людина несвідомо ідентифікує власне Я із Я, яке пропонується артефактами культури. І якщо артефакти культури стануть світлими, то дуже легко і ненав'язливо відкриються і світлі Я в кожному із нас.

Дослідження демонструє також суб'єктивний метод занурення у конструктивне інформаційне поле дитинства (зростання на літературі М. Носова (“Пригоди Незнайка”) із свідомим відстороненням сюжетів деструкції, а також позитивні особистісні психологічні трансформації, пов'язані із цим першим досвідом і здатність позитивно впливати на світ, створюючи артефакти культури у структурі відтінків добра.

Розуміючи прямі взаємозв'язки між образами дитинства і трансформаціями цих образів у дорослому житті, ми можемо прогнозувати майбутнє і бути свідомими творцями саме того Буття, у якому нам хотілося би перебувати стабільно, адже створене мистецтво залишається на Віки. І саме мистецтво сучасного творить наше майбутнє.

Дослідження вивчає і ілюструє також мистецтво кінця доби постмодерну (ми споглядаємо, як герої мультфільмів У. Діснея оживають у реальності і переодягаються у роботів (Робот Софія у практичній діяльності Henson Robotics), концептуальне мистецтво із реального життя художниці Т. Емін (інсталяція “Моє ліжко”), занепад клонованої людини- вівці художника М. Барні, який ототожнив себе із вівцею, а також запрограмував творення клонованого суспільства у майбутньому, такі ж програми занепаду людини із пусткою всередині пропонують Ю. Міньцзюнь, Д. Карен, В. Ралко та багато інших митців, які віднайшли кінець людини у собі в добу постмодерну.

Мистецтво метамодернізму запускає сильну програму оновлення і дає катарсичну надію на зцілення людини у сучасних складних реаліях, проте несвідоме мистецтво молодих творців є незахищеним і демонструє внутрішню розбалансованість, кризу домінант (наприклад, художниця Е. Лолі, яка коливається між висотою і негідністю людського Я десь у розмитому центрі без бінарних положень, постійно зісковзуючи у сліди минулого, або художниця Н. Бекмен, яка підсвідомо уже увійшла у стан постметамодерну (картина сучасної Мадонни), але не зафіксувала свідомо себе у своїх устремліннях до світла.

Дизайнери М.-Г. Кьюрі і П.-П. Пічоллі для модного будинку Valentino створювали живі образи світлої, чистої і незайманої краси протягом тривало часу, із 2009 року. Цей шлях до світла був стабільним і діє в наші дні (із 2017 року М.-Г. Кьюрі продовжує свою творчість для модного будинку Dior). Така сила суттєво похитнула уявлення про легкодоступну, фемінізовану і агресивну жінку 1990-их років і, звісно, уже модно досить давно бути жіночною, м'якою і романтичною.

Теоретичне значення дослідження. Теоретичні результати дослідження виводять на новий рівень конструктивного розвитку не тільки національні інститути, але і ставлять за мету розвиток і благополуччя людини у багатьох країнах світу (перш за все, країн Европи, які потерпають від кризи відсутності домінантних цінностей і стикаються із багатокомпонентною культурною несумісністю, тероризмом і проблемою втрати єдиного, цілісного Бога).

Результати дослідження мають розвиватися надалі автором дослідження в матеріалах національних і міжнародних конференцій, лекціях і семінарах, в терапевтичній практичній роботі, філософському консультуванні, в соціальній і публічній роботі.

Використання смислів даного дослідження в текстах інших осіб повинно обов'язково бути попередньо узгоджено із автором дослідження.

Новизна одержаних результатів

– Вперше пропонується до розгляду і аргументується термін “Post metamodernism” на позначення нової ситуації в культурі початку 21 століття із додатковим метафоричним смислом Діамантового віку, який відкриває розуміння “плюса” без “мінуса” (подолання бінарного стану) і ствердно формує щасливе майбутнє.

– Розвивається і перекладається українською мовою смисл “кінця людини як біологічної істоти” (професор Джос де Мул, 1999 р.) в системі постгуманізму, який невидимо і іронічно розгортається у просторі постмодерну. Таким чином, ми вперше відкриваємо Апокаліптичний період в структурі метамодерну і постапокаліптичний період в структурі постметамодерну.

– Вивчається, аналізується, перекладається українською мовою і ілюструється у нових авторських артефактах культури концепція метамодернізму Тімотеуса Вермюлена і Робіна ван ден Аккера, а також пропонуються до уваги її конструктивні трансформації.

– Вводяться поняття “невловимої людини” доби метамодерну Тімотеуса Вермюлена і Робіна ван ден Аккера, а також поняття пробудженої “світлої людини”, здатної сприймати у власному житті закони “відтінків добра” без занурення в елементи зла, формуючи навколо себе новий соціальний простір гармонії.

– Проводиться компаративістський аналіз в системі метамодернізму Тімотеуса Вермюлена і Робіна ван ден Аккера і в системі метаантропології Назіпа Хамітова і Світлани Крилової, а також в системі Тімотеуса Вермюлена, Робіна ван ден Аккера і в системі “іншого метамодерну” соціолога Хансі Фрейнахта (Hanzi Frienacht), який заявив про себе у 2017 році (книга “The listening society”).

– Проводиться компаративістський аналіз в системах логотерапії Віктора Франкла і авторській логотерапії без присутності бінарних зіткнень, а також демонструються елементи практичного досвіду роботи авторської школи індивідуального і соціального розвитку PSYCHOART HOUSE (з 2009 року) і, частково, демонструється досвід авторського проекту www.izbrannie.com.ua (http://www.izbrannie.com.ua/)(“Я шукаю геніїв для України”, 2008).

Об'єктом дослідження є, перш за все, ситуація в культурі метамодернізму Тімотеуса Вермюлена і Робіна ван ден Аккера і її постапокаліптичні культурні трансформації, що ведуть до творення нового бачення Діамантового віку.

Апробація

1. 22 жовтня 2015 року в Київському Будинку Книги (Льва Толстого 11/61) відбулася перша в Україні публічна лекція, присвячена проблематиці метамодернізму Тімотеуса Вермюлена і Робіна ван ден Аккера, а також презентація авторського смислу постметамодернізму (термін відкрито 5.08.2015), коротко охарактеризованого в есеїстичній публікації книги із рекордними авторськими поемами “Діамантовий вік” (10 поем були створені за 60 годин і 65 хвилин протягом 1 місяця, починаючи із 7.07.2015 (Перша поема – “Леді Аха” (9,5 годин)) видавництва Дмитра Бураго.

Головні запрошені гості – відома українська художниця, член Національної спілки художників України, Вікторія Зирянська, творчість якої вперше була співвіднесена із метамодерністичними тенденціями (зокрема, картина “Урок Астрономії”, в якій холод поєднується із яскравим теплом, символізуючи ніби нове пробудження людини, новий оптимізм і новий світанок для нового покоління (картина демонструє юне обличчя (див. обкладинку книги), також співачка і композитор Наталя Мирна, яка презентувала власну пісню англійською мовою “He touches me without hands”.

В листопаді 2015 року вперше в Україні у вигляді бесід і інтерв'ю представлено концепції метамодернізму і постметамодернізму доктору філологічних наук, професору Т. Бовсунівській (КНУ імені Тараса Шевченка, Інститут філології, кафедра зарубіжної літератури); Академіку, професору І. Мегелі (кафедра зарубіжної літератури КНУ імені Тараса Шевченка, Інститут філології); Доценту і кандидату наук кафедри літературознавства Р. Семківу Національного університету Києво-Могилянської Академії; Кандидату філологічних наук А. Шпиталю (Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка); кандидату філологічних наук Національного університету Києво-Могилянської Академії, головному редакторові журналу “Всесвіт” Д. Дроздовському; письменникові Т. Прохасько; українському арт-критикові К. Дорошенко.

21 листопада 2015 року відбулася онлайн презентація основних смислів пост метамодернізму нідерландському філософу і співавтору концепції метамодернізму Робіну ван ден Аккеру (Університет Еразма Роттердамського, м. Роттердам, Нідерланди), а також було відправлено запит на дозвіл офіційної презентації і авторської інтерпретації смислів метамодернізму в Україні; В жовтні – листопаді 2016 року була представлена онлайн інформація про відкриття Діамантового віку в Україні (з 5 липня 2015 р.) і про його основні смисли в структурі пост метамодернізму доктору філософії, професору Джосу де Мулу (Університет Еразма Роттердамського);

6 січня 2017 року було презентовано онлайн базову інформацію про дослідження Тічії Херольд (Ticia Herold), голові кафедри філософії Університету Еразма Роттердамського, а 31 травня-26 червня 2017 року – Відділу мистецтва і культурології (Niels van Poecke) Університету Еразма Роттердамського (зокрема, коротко розглянуто онлайн картину “The City-1” Carlo Maria Mariani у новій інтерпретації (вихід із постмодерну в метамодерн, пост метамодерн);

14 лютого 2018 року було проінформовано коротко (онлайн) про загальний процес дослідження Відділ соціальних комунікацій Університету Осло; 2 березня 2018 року були представлені онлайн базові смисли Діамантового віку (метамодернізму+ пост метамодернізму) В. Менжуліну, доктору філософських наук, професору кафедри філософії і релігієзнавства Національного університету “Києво-Могилянська академія”; 7 березня 2018 року досягнуто домовленості про співпрацю у майбутньому (стажування) із кафедрою філософії Вільнюського університету. Координатор проекту: Р. Драгуневічене (Ruta Draguneviciene), голова навчального відділу; 12 березня 2018 року розпочато онлайн діалог із головним редактором наукового журналу “The Nordic Journal of Aesthetics” доктором Я. Лундом (Dr. Jacob Lund); 17 вересня 2018 року коротко було розкрито онлайн основну ідею Діамантового віку (пост метамодернізму) доктору Росу Аббіннету (Ross Abbinnett), старшому лекторові Відділу соціальної політики, соціології та кримінології Бірмінгемського університету (Великобританія).

2. Було проведено відкриту авторську лекцію “Феномен світлої людини у новій культурній парадигмі Діамантового віку (Metamodernism/Postmetamodernism)” для студентів факультетів філософії і культурології 4 і 5 року навчання в Чернівецькому Національному університеті імені Ю. Федьковича (філософсько-теологічний факультет, кафедра філософії, 16 травня 2018 р.). Лекцію слухали також і ставили запитання: доктор філос. наук, доц., завідувач кафедри філософїї О.Рупташ, к.ф.н., асист. кафедри філософії Л. Мирутенко, к.ф.н., асист. кафедри філософії Ю. Ткачова, а також к. і. н., доц. кафедри культурології, релігієзнавства та теології І. Гутковська (див. окремим додатком).

3. Участь у 6 міжнародній науково-практичній конференції (6th International Conference of Modern Approach in Humanities) в університеті Сорбонни (Centre Malesherbes, Sorbonne Université, 108, boulevard Malesherbes, Paris), м. Париж, Франція, 2—4 листопада, 2018. Презентація практичного досвіду роботи авторської школи PSYCHOART HOUSE 2015—2016 років (тема виступу: “New business without evil, vision of Metamodernism/After-metamodernism”), 2 листопада, 2018 р.

4. 19 квітня 2018 року в радіостудії Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка вперше було проведено всеукраїнський авторський тренінг “Гнучкість перед мікрофоном. Співпереживання (Empathy) в інтонації ведучого. Формування нового віртуального простору” (інструменти метамодернізму / пост метамодернізму) для групи студентів факультетів журналістики Черкаського національного університету (Глузь Юлія), Рівненського міжнародного економічно-гуманітарного університету (Марчук Валентин), Національного університету “Острозька Академія”, (Колісніченко Сергій), Одеського національного політехничного університету (Дромашко Вікторія).

5. Участь у V Міжнародній науково-практичній конференції “Майбутнє людини та людства (підхід філософської антропології як метаантропології), 30 березня 2018 р., кафедра філософської антропології НПУ ім. М. Драгоманова, м. Київ (презентація тез: “Невловима людина доби метамодерну”).

6. Участь у II Всеукраїнській науково-практичній конференції “Втрата та знаходження сенсу в бутті людини: можливості філософської антропології, психоаналізу, арт-терапії і філософської публіцистики”, 30 листопада, 2017 р., кафедра філософської антропології НПУ ім. М. Драгоманова, м. Київ (презентація тез “Человек-‘Ризома’. Утрата ориентиров и новая надежда на исцеление. Постмодернизм, метамодернизм, постметамодернизм”.

7. III Всеукраїнська науково-практична конференція “Від самотності до любові: екзистенціальне розкриття людини”, 29 листопада, 2018 р.,кафедра культурології та філософської антропології НПУ ім. М. Драгоманова, м. Київ (презентація тез: “Любов в контексті метамодернізму та метаантропології”).

8. Проведено “інтерв'ю сили” (Г. Фрідберг) із українським художником С. Звольським (“Stanislav Zvolsky and his indestructible Happinness” (неусвідомлений post metamodernism), м. Київ, 25 листопада, 2018, Нижній Вал 19/21, PSYCHOART HOUSE.

9. Участь у Filo Cafe (“Довженко. Книги. Кава. Кіно”, вулиця Бульварно-Кудрявська, 43, м. Київ, 6 грудня, 2018), презентація поеми Діамантового віку “Лоа і Сіріус Зоря”, а також концепцій метамодернізму, пост метамодернізму (“інтерв'ю сили” (Г. Фрідберг) із професором Світланою Криловою.

10. Участь у літературній студії кафедри філософської антропології НПУ ім. М. Драгоманова, м. Київ, 6 липня 2017 р. (презентація книги “Бриллиантовый век” і поеми “Леди Аха (Хамелеон) и самый последний человек из мира темных людей”).

11. Участь у Третьому Всеукраїнському конкурсі авторських афоризмів, 30 травня, 2017 р., кафедра філософської антропології НПУ ім. М. Драгоманова, м. Київ (лауреат конкурсу (2 місце) із афоризмом “Спасая мир, останься с миром”).

12. Відкриття авторської персональної ювілейної виставки (2008- 2018) конструктивного мистецтва (простір PSYCHOART HOUSE/ PINK FREUD (Нижній Вал 19/21), серпень-грудень 2018, м. Київ.

13. 4 грудня 2018 року проведено авторський арт-терапевтичний тренінг (“Логотерапія (казкотерапія) без ефектів бінарності. Вимір відтінків добра (образна візуалізація в шкалі Вітрувіанської людини, розміщеної в коло (Леонардо да Вінчі”)) для групи магістрантів філософського факультету кафедри культурології і філософської антропології НПУ ім. М. Драгоманова. Представлено авторську казку без бінарних зіткнень “Дівчина із птахами у волоссі” (Київ, видавництво “Слово”, 2013 (див. окремим додатком).

14.14 грудня 2018 року в ЦСМ Hlebzawod (виставка Hlebzawod Аrt Prize, вул. Кирилівська 65б, 14 – 21 грудня 2018) було представлено концепцію метамодернізму та деякі основні результати дослідження колу митців, які працюють, використовуючи, переважно, техніки постмодернізму.

Зокрема, відбулася розмова із організатором виставки, художником

і колекціонером Євгенієм Валюком, а також було досягнуто домовленості про можливу співпрацю у майбутньому в структурі метамодерну.

Серед усіх обраних організаторами для участі у виставці митців

(Єгор Анцигін, Михайло Алексеєнко, Олег Харч (Харченко), Ганна Ануфрієва, Ольга Бобошко, Кирило Бондаренко, Євгеній Валюк, Іван Грабко, Настя Діденко, В'ятчеслав Кузьмич, Євген Коршунов, Олександр Притула, Таїсія Мельник, Анастасія Теличук, Євген Штей, Ілля Чулочніков, Спартак Хачанов, Віталій Святець, Антон Саєнко, група “Атілла та друзі”) особисто мною було віднайдено найкращі роботи молодого художника Івана Грабка, який несвідомо рухається в творчому пошуку, використовуючи інструменти метамодерну (поєднання прихованої чуттєвості і ніжності, яка розчиняється в іронії). Із автором картин було організовано інтерв'ю і фотосесія. Серед офіційних запрошених гостей виставки – Уте Кільтер, відома мисткиня і арт-критик доби постмодерну.

15. Методологічні семінари в Інституті філософії НАН України “Філософська антропологія як метаантропологія”, кожного місяця 2017—2018 н.р., Інститут філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України.
<< 1 2 3 4 >>
На страницу:
3 из 4