Націоналізм як основа збереження та розвитку націй

Саме тому велику увагу при формулюваннi iдеологiчних та свiтоглядних основ нацiоналiзму, необхiдно придiлити вивченню бiологiчного напрямку. Доказова база, що мiститься в наукових дослiдженнях генетикiв та бiологiв, частково викладена в останньому роздiлi. Термiн «нацiоналiзм» (nationalismus) запропонував Йоганн Готфрiд Гердер наприкiнцi 1770-х рокiв. Але саме явище нацiоналiзму з’явилося тодi, коли з’явилися рiзнi популяцii людини i це вимагало певноi урегульованостi мiж ними для забезпечення умов життя кожного виду, помiж людського рiзноманiття. Нацiоналiзм – це явище збереження природного розвитку людства. А нацiоналiст, вiдповiдно – це людина з усвiдомленням потреби збереження природного розвитку людства.

Чому досi не iснуе наукового цiлiсного визначення нацiоналiзму? У всi часи, вiдколи iснуе людська цивiлiзацiя, завжди була конкуренцiя мiж двома свiтоглядами, мiж двома кардинально рiзними iдеологiчними баченнями розвитку людства – нацiоналiзмом i iмперiалiзмом, хоч слiв таких у природi ще не iснувало. Імперiалiзм – це паразитарна форма iснування суспiльства, яка уособлюе рабство, неволю, колонiзацiю, наживу, грабунок, приниження, нерiвнiсть, вiйну, захоплення, нищення нацiй, iх самобутнiсть та iдентичнiсть. Імперiалiзм, маскуючи свою злочинну природу, набув нових прихованих закамуфльованих форм, таких як глобалiзм, космополiтизм, глокалiзм, мультикультуризм тощо.

Глобалiзм та глокалiзм – новi, прихованi форми iмперiалiзму. Це визначення пiдходить як космополiтичному свiтогляду, який спрямовуе рух людства у пошуку начебто ефективних шляхiв iснування та виживання, так i вiдповiдае послiдовнiй антинацiональнiй полiтицi великого капiталу, щоб сфальшувати або применшити суть нацiй як природну основу розвитку людства. Щоб обгрунтувати нашу позицiю i сформулювати основнi проблеми, що виникають в аналiзi процесiв мiжнародних та мiжнацiональних вiдносин, якi заходять в суперечнiсть з природними основами розвитку живоi матерii та ведуть в глухий кут, для повноти охоплення та розумiння висловлених нами думок, зупинимося на визначеннi поняття «нацiя» та «нацiоналiзм».

Ми спробували синтезувати основнi тлумачення поняття «нацiя», яке найчастiше чуемо i читаемо. Це iсторична спiльнота людей, яка мае такi ознаки: нацiя виникае на основi одного етнiчного складу (етносу, популяцii), що вказуе на ii витоки з якоiсь раси. Нацiя, етнос, популяцiя – природне утворення. Ознаками етносу е, насамперед, спiльнiсть походження (морфологiчнi, фiзiологiчнi особливостi), мова, ментальнiсть, самосвiдомiсть, единi звичаi, традицii, iсторiя тощо; – спiльнiсть психологiчних ознак, якi виступають пiд загальною назвою «нацiональний характер». Останнiй формуеться в процесi спiльноi дiяльностi людей; – територiальна спiльнiсть, тобто кожна нацiя мае свою чiтко окреслену етнiчну територiю. Спiльна територiя консолiдуе нацiю, i навпаки, втрата територii спричиняе втрату еднання та живучостi нацii; – значну роль у формуваннi нацii вiдiграють такi фактори, як спiльна мова, традицii, звичаi, обряди та культура в цiлому. Нацiя мае лише одну мову. Специфiчна культура, тобто культура лише певного народу передаеться з поколiння в поколiння, завдяки чому можна визначити загальнокультурнi цiнностi будь-якоi нацii; – спiльнiсть економiчного життя. Економiчнi зв’язки еднають людей, сприяють формуванню самосвiдомостi нацii.