По всем вопросам обращайтесь на: info@litportal.ru
(©) 2003-2024.
✖
Святошинська осінь
Настройки чтения
Размер шрифта
Высота строк
Поля
У серцi пролунае тиха мова,
Цей нiжний дотик вiтру до щоки:
«Коли самотнiсть огорне раптово,
В ту саме мить Менi найближчий ти…».
Перед Тобою – сотнi лiт i митi,
Врахованi i зваженi серця,
Дитинства ранки, в старiсть перелитi
У душах, що мандрують в забуття.
Безумство сильних стрiне протидiю,
Розумнi засоромляться вiнця.
Коли б лише промовити «я вiрю»
У млосному передчуттi кiнця.
2005—2006
«Яким самотнiсть словом огорну?..»
Яким самотнiсть словом огорну?
Цей нiжний дотик вiтру до щоки:
«Коли самотнiсть огорне раптово,
В ту саме мить Менi найближчий ти…».
Перед Тобою – сотнi лiт i митi,
Врахованi i зваженi серця,
Дитинства ранки, в старiсть перелитi
У душах, що мандрують в забуття.
Безумство сильних стрiне протидiю,
Розумнi засоромляться вiнця.
Коли б лише промовити «я вiрю»
У млосному передчуттi кiнця.
2005—2006
«Яким самотнiсть словом огорну?..»
Яким самотнiсть словом огорну?
Вы ознакомились с фрагментом книги.
Приобретайте полный текст книги у нашего партнера:
Приобретайте полный текст книги у нашего партнера:
Последний отзыв
книга нужная