Яблоко. Практическая философия

Аiст зводить широчезне гнiздо на верхiвцi залiзобетонного високовольтного стовпа, адже там його лелека мае принести йому своiх дiточок. Несвiдомi в електрицi заздрять: «Їх дивним чином не б’е струмом, а ворогiв – б’е!» Та секрету тут нема, достатньо глянути до ПУЕ (Правила улаштування електроустановок), або згадати первинний iнструктаж з електробезпеки…

Гiрше з вовком: спиш собi у лiжку, а «член родини», чорнявий iз хвостиком гачком, вихований iншими в любовi до дiтей, за двi миски залишкiв зi столу – на ланцу. Його брат, Маркiз, що сам прийшов у родину й зайняв господарський диван – вмер, отруiвся щуром. Обидва не знали смаку м’яса. Та не це головне, бо чи вовк наблизиться до паркана, чи лис, чи злодiй – чорнявий гавкне, а то й не раз…

А потiм йдуть з рушницями на полювання… Когось вполюють, а вона народить 5-7. А вполюють ii, i вся округа шаленiе вiд вовчоi помсти.

Та на допомогу приходять спостереження, освiта i любов, що дозрiла у прагненнi допомогти людям: перед усiм через забезпечення роботою. Перед очима сюжет, 35-рiчноi давнини, коли перед тобою ставлять 3-лiтровий «слойок» парного молока, в очiкуваннi автобуса: а серце милуе як «з одноi миски iдять i котик, i два песика». От i хочу аби Володя в замiн похованоi Катьки, взяв на колiна Катю дворцову, що разом iз Жюльеном, вiдкрие йому дорогу до серця одинокого вовка, особливо як опиниться десь у тайзi чи на кордонi з фiнами. Катька, котячоi породи, вiдчувала настрiй Вовчика, людини самодостатньоi, Катя дворцова (народжена безпритульною собакою) полюбляе чiтку розмову росiйською… i халву соняшникову, а не ванiльну (яка е отрута навiть для двоногих).

Нiмцi – нацiя, а ми – нелюди (?), або може проблема у мовi i КОХАННІ:

… ефiр голосив про жорстоке згвалтування дiвчини у Миколаевi, де слова доньки товариша, що вихованоi Людьми, в тому числi й нiмецькою дiаспорою, вiдродили мене до життя. Та треба хоч трохи знати iсторiю, аби зрозумiти – звiдки коренi тоi дiаспори. Вони з тих земель повз ВОЛГУ, яким хлiб Украiни 1932-1933 рокiв врятував життя. А рокiв п’ять тому i тi й тi виiхали до Нiмеччини…

Чи може по справжньому вмiють кохати тiльки гуцули й росiяни, якi терпiти не можуть заробiтчан, що живуть у лiтнiй кухнi, а в «чураку» приймають гостей, як пiсля корови жiнка пiдлогу помила…

А що може бути приемнiше ласкавого погляду чи нiжного слова у вустах. Чи може кожному згадати свiй перший грiх, покаятися, i, з серцем, попросити в БОГА прощення, не в церквi, а вдома, наодинцi перед iконою… i совiстю.

А далi – як кажуть: будь, что будет…

Но вiрю – буде ЛЮБОВ. А згодом прийде i КОХАННЯ.

Украiна Гарi Потера

Чiтке усвiдомлення реалiй сьогодення видатною жiнкою на iм’я Джоан Роулiнг дозволило iй знайти шлях до сердець юних членiв майбутнього свiтового суспiльства через безлiч образiв, якими так наповнене життя i навчання Гарi Потера та його друзiв у Школi Хогварду. Та байдужiсть значноi частини iх батькiв до долi своiх дiтей через начебто старший вiковий ценз, а насправдi нерозумiння причин такоi шаленоi популярностi книги i ii екранiзацiй, а тому й ненавмисне поширення плiток про якийсь такий негативний вплив iх на свiдомiсть дiтей. Небажання тиснення на волю дорослих iз усвiдомленням дiйсноi вартостi прокатних лiцензiй, ускладнених примусовою украiнiзацiею, вимагае зосередження уваги на груповому вихованнi майбутнiх батькiв через «домашнiй перегляд» вже iснуючих екранiзацiй, iз проведенням вiдкритих семiнарських занять пiсля цього.

Складнiсть i неоднозначнiсть сприйняття довколишнього свiту дорослими i 12-тилiтнiми членами суспiльства фактично розбили нашу краiну на два табори: читаючих та разом з Гарi прямуючими стежками його чарiвноi краiни i «маглiв», що оточують i нас i Гарi, сповнених до них своею байдужiстю. Разом з тим, саме свiт чарiвникiв Гарi та його друзiв безпосередньо пов’язаний з Украiною, Прикарпаттям, бо що може бути ефективнiше за правильний пiдбiр слiв при правильному i тактовному зверненнi. Чи нема цим словам казкових аналогiй? Бо школа правильного розумiння i застосування слова «кохання» саме тут!!!

Украiна i свiтовий демографiчний вибух

«Людям нравится делать новых людей» – спiвають хлопцi однiеi групи. В цьому i е Божий промисел, сенс життя.

Фiлософiя европейцiв, побудована на бiльшому достатку i турботi, дещо стримуе свiтову тенденцiю до демографiчного вибуху. Свiт начебто безмежний, та покинути Землю не так то легко. Одиницi витримують передстартову пiдготовку на центрифузi при незначнiй кiлькостi обертiв, але людина через свою свiдомiсть здатна до самовдосконалення. Тисячолiття розвитку не пройшли дарма. Мудрiсть Аристотеля чи Леонардо Да Вiнчi мало поступаеться людям сьогодення – заважають комфорт i грошi, легкiсть отримання яких багатьом затьмарюе очi. Та сьогоднi людство мае всi пiдстави для кращого майбутнього розвитку, бо Схiдна Європа, консолiдуючись з братами по всесвiтньому соцiалiстичному «експерименту», мае дати свiту модель нового суспiльного життя, в якому продуктивне i рентабельне виробництво iз кращою свiтовою якiстю i половиною китайськоi цiни, завдяки творчiй думцi украiнця, забезпечить вiдродження сiм’i iз кращим поеднанням суспiльного i батькiвського та дiдiвського виховання, зробить доступним всiм кращi взiрцi освiти «вибраних» минулого, забезпечить сiм’i i новими «автономними» п’ятиповерхiвками i «автономним» транспортом для прогулянок вихiдними дикою природою замiсть походiв до взiрцiв неволi – зоопаркiв, аби навчати нове поколiння не прикладам звiрячих стосункiв iз гратами – а любовi до звiрiв як до ближнiх своiх. Роки перебудови у погонi за ласими мiськими грошима i комфортом майже опустошили украiнське село, хоч дехто завдяки емiграцiям «вiдгрохав» поряд iз «лiтньою кухнею» «европейську оселю» ще бiльш гостро пiднявши проблеми украiнського села. Досвiд прибалтiв iз iх хуторами в перекладi на украiнський менталiтет мае дати свiту модель украiнського села iз компактною забудовою «автономними» будинками «хуторкiв» iз тролейбусним сполученням з вiдселенням до ним «досi дихаючих викидами пiдприемств» мiських мешканцiв, а зближення, завдяки сучасним молочно-товарним комплексам i сiльськогосподарським пiдприемствам, села i мiста стане реальнiстю.

Вiдтак, в першу чергу потрiбно товар зробити послугою, бо тiльки таким чином мае формуватись «життевий цикл» того чи iншого виробу. Не погоня за надприбутками, а справжня турбота про людину i «братiв наших менших» мае стати стимулом працi в майбутньому, хоч, завдяки «украiнськiй» думцi i спiвпрацi з братами, надприбуткiв не уникнути. «Турбота про своiх» для всiх – залог успiшного просування украiнськоi продукцii по свiту.

Не запозичення у свiта моделей пiдприемництва, а через регiональне з’еднання державного i приватного капiталу з метою високоприбуткового виробництва iз впровадженням виробленоi продукцii в першу чергу у власному регiонi в комплексi iз глибокою кооперацiею iз виробниками Украiни i СНД, iз залученням до плiдноi роботи задля спiльноi користi iнвалiдiв i пенсiонерiв, зi справжньою турботою про них, дасть поштовх до розвитку нових напрямкiв будiвництва i вдосконалення транспортних засобiв i засобiв пересування, а широке застосування низьковольтних електричних систем опалювання пiднiме на ноги украiнську електронiку i виробництва високих технологiй. Не уникнуть розвитку i украiнськi виробники сучасних лiфтiв через використання вентильних реактивних двигунiв i виробники автобусiв, вантажiвок i легковикiв чи залiзничного транспорту.

Не самообмеження украiнською державною мовою, яка за природою нiвелюе особистiсть, а широке поширення i спiльний розквiт братнiх мов не лишень пiднiме на вищий щабель самосвiдомiсть украiнця, а згуртуе всiх задля мети кращого життя, добробуту i виховання молодi. Широке пропагування девiзу «не треба iсти своiх молодших друзiв» не тiльки сприятиме розвитку виробництва украiнськоi харчовоi промисловостi, а й дасть поштовх гармонiчного спiвiснування дикоi природи iз суспiльством з усуненням ворожнечi i злоби передусiм у нас i наших дiтей. Украiнське кiно мае стати багатомовним, сучаснi технологii кiновиробництва та його тиражування дають можливiсть в паралельних залах демонструвати фiльми рiзними мовами чи мовою «на замовлення», а iснуючi високi технологii украiнських виробникiв завдяки новiтнiм досягненням свiтовоi технiки можуть дати свiту власний взiрець украiнського кiнотеатру, який здатний в кращих традицiях нашого свiтосприйняття вiдтворити атмосферу фiльму як в затишному залi так i на польовому станi.

Захiднiй моделi котеджу маемо протиставити власний взiрець будинку без газу, з технiчним поверхом з оранжереею, з пiдземним паркiнгом, i лiфтами нового типу, iз квартирами для повноi сiм’i, де за рахунок сучасних технологiй гармонiйно житимуть i батьки, i онуки, спiльно вiдпочиваючи, зайвий раз не турбуючи iншого, в теплих стосунках iз спiвмешканцями, разом створюючи добробут «як для себе» для всiх.

Шляхом наведення порядку у власному домi – Украiнi розбудовуючи ii без чвар i образ за минуле, бо всi ми Божою волею кинутi у «котел» саморозвитку, в якому вже нема готових рецептiв (вiдкритих чи прихованих), дамо краще життя i собi, i батькам, i майбутнiм поколiнням, пiклуючись не про демографiчний вибух, а про подальше самовдосконалення в любовi, бо тiльки через любов нас прийме Всесвiт.

Пропозицii щодо Державноi Украiнськоi Мови в свiтлi Закону Украiни «Про засади державноi мовноi полiтики»

Народна мудрiсть пiдказуе: «Слово не горобець…». Ця приказка мала б слугувати людству на шляху до злагоди i добра. Та, нажаль, багатство мови кiлькiстю слiв, без чiткого визначення практичного застосування кожного веде до протилежного: розбрату, занепаду моралi й розбещеностi, деградацii суспiльства. Та за вiкном – ХХІ столiття, час нових вимог, нових цiнностей. Скарби iсторii украiнського народу дають нам вiрний курс у майбутне. І головними нашими здобутками е любов i кохання.

Працюючи у Службi маркетингу Івано-Франкiвського ДП ВО «Карпати», об’iздив всю Украiну, постiйно спiлкуючись з людьми. І дiйшов висновку, що вся суть протирiч саме у материнськiй мовi, розмовi матерi iз дiтьми, що народженi вiд кохання. Однак не всi дiти в Украiнi вiд кохання. Бо кохання – це iнтимнi стосунки з любимою, оповитi нiжнiстю та трепотом спiлкування з володаркою очей, що запали в душу з першого погляду на все життя, i переросли у взаемну любов. Пiдставою для даного висновку стали численнi спiлкування з вихiдцями Карпатських гiр, для яких кохання чiтко асоцiюеться iз iнтимним життям з любимою, коли на очiкування нiжного слова пiсля випадкового непорозумiння йдуть десятилiття, а то й усе життя. Може тому так стiйко тримаеться протистояння мiж заходом i сходом в Украiнi, через розмитiсть понять в тлумачних словниках украiнськоi мови.

Вихованi матерями дiти у часи буремних змагань, здебiльшого без батькiв, так i не змогли привнести у наш вiк мужнiсть i силу своiх батькiв, iх слова. Бездумне ж застосування слiв, передусiм батьками, е й першоджерелом iх хвороб, до нуля зводить свiй виховний вплив на дiтей. І ця проблема значно ширша питань двомовностi. М’яка украiнська мова, мова споконвiчних захисникiв своiх кордонiв, привнесла в украiнськi словники слово «кохатися», яке за брутальнiстю не поступаеться росiйському матiрному аналогу, нiвелюючи високiсть почуттiв, прихованих за словом «кохання». І ця мова, як нiде в Свiтi, пiднесла статус жiнки, матерi. Росiйськi брати, нащадки киiвських й галицьких князiв, що у пiвнiчних широтах звикли вiльно розмовляти iз своiми чотирилапими друзями, стали стратегами та розбудовниками держави. Пригадаймо, чи не за iх порадами у часи Б.Хмельницького були застосованi жорстокi види покарань за зраду в козакiв? Результат – високе пiднесення статусу чоловiка росiйською мовою.

Нiмецька дiаспора, що оселилася повз Волгу, у степах, за часiв нiмкенi Катерини-ІІ, врятована украiнським хлiбом у 1932-1933 роках, дала паростки в Украiнi, в Миколаiвськiй областi, в мiстi корабелiв. Та Украiна перед свiтом визнала акт голодомору тих рокiв. Всi нiмцi покинули нашу краiну. І украiнський ефiр сколихнула звiстка про жорстоке згвалтування дiвчини у Миколаевi. То може ми, украiнцi, не нацiя, як нiмцi, а скорiше – нелюди? А може проблема у материнськiй мовi, коли ii саму кидають доживати вiк бiля клаптику землi i худоби. Думаю – проблема i в «коханнi».

Найскладнiший факт сьогодення – мовна деградацiя лексики пiдлiткiв, що батьками не навченi правильному пiдбору слiв при спiлкуваннi, особливо з особою протилежноi статi. Досвiд вказуе, що саме Миколаiвцям, як нiде в Украiнi, притаманний правильний, виважений, шанобливий i дбайливий пiдбiр слiв при спiлкуваннi. І такий пiдбiр слiв не лише запорука щасливоi долi сiм’i та шлюбу, а й вiдкрита дорога у майбутне щасливе життя…

Виховувати вмiнню кохати треба з пелюшок, як i правильнiй, виваженiй лексицi. А для цього дитина нiколи не мала б чути сварок мiж батьками, чи то приниження гiдностi будь-кого в очах дитини. А це можливе лише за умови суцiльних компромiсiв мiж батьками. Та компромiс можливий лише мiж рiвними. Отож потрiбен симбiоз мов, органiчне поеднання двох величних мов у едину Державну Украiнську Мову, де в одному рядку мають бути прописанi слова й украiнською, й мовами нацiональних меншин украiнською абеткою. Державна Украiнська Мова мала б дати Свiту взiрець сiмейного порозумiння та батькiвського виховання наступних поколiнь прикладом взаемного шанування, любовi i поваги.

З розмови iз палким захисником украiнськоi мови: «… треба вклонитися жiнцi, бо вона тримае три кути в хатi…», а то й всi чотири, як батько в бiгах.

Легко бездумно вештатися по свiтах у погонi за грошима, а потiм ще й продавати своiм нащадкам вкрадене в тебе ж, через твою щирiсть, та подане у гарнiй обгортцi твоiми ж панами. Блиск срiбла затьмарюе очi, особливо коли проблеми виховання дiтей та iх доля Тебе не обтяжують (на то е жiнка, матiр). Вона нагодуе… От i виростають такi собi «Шевченки», що лаштунками високих цiн за «комфорт» подають украiнцям звичайнiсiньку «халтуру», прикрашену захiдними технологiями… Багато схожих «мають роботу», вiд якоi частенько дружина бездумно витрачае грошi та iздить у дорогому авто. А дiти мають нервовi розлади. Адже вони, як нiхто, вiдчувають загальну байдужiсть до iх долi, що прихована за лаштунками «памперсiв» та «коханих малюкiв» на шпальтах яскравих журналiв. Та яка користь нащадкам вiд тоi «роботи», передусiм байдужих до чужих дiтей «батькiв». От i тiкають вiд вiдповiдальностi хоча б «ще за один кут» тi, хто за своiми «роботами» забув про справжнiй «труд»: труд пахаря, труд вихователя, слюсаря чи верстатника…, дивуючись просуванню на захiднi землi Украiни донеччан та луганчан, для яких розмитого поняття «праця» нiколи не iснувало. Та рiшення просте: замiсть розмов про любов, треба кохати i вчити дiтей вмiнню його вiдчувати. А таке однiй жiнцi не по силах. Бо в коханнi обое рiвнi, а де нема рiвностi – нема й кохання. Адже КОХАННЯ – ІНТИМНІ СТОСУНКИ З ЛЮБИМОЮ, де останне слово стосуеться ОБОХ. І пiклуючись про любу дитину нiколи не вдягнеш ii у «памперс» i подбаеш, щоб вона i iншi довкола мали б краще майбутне. Адже все, що зараз продаеться в Украiнi розроблено украiнцями i iх братами у часи УРСР, коли пiдлiтки майстрували i креслили, дiвчата винаходили новi моделi вбрання чи дитячоi iграшки. Та «занавiс» обрушили, не можна весь час сидiти за частоколом паркана… І дружнiй Китай заполонив украiнськi крамницi нашими ж розробками, що вдосталь вiдкрито були опублiкованi.

Правильний i тактовний пiдбiр слiв потрiбен обом, в першу чергу у шлюбi. Вiн же… i найкращий лiкар. Особливо вiд «чоловiчих хвороб», для лiкування яких свiтова фармацевтика виготовила безлiч «Супер…» i т.п., а одночасно й вiд жiночоi «хвороби» пiд загадковою назвою «клiмакс» (i безлiччю «нових» препаратiв, аби вкоротити подружжю життевий вiк). Адже сенс життя – в дiтях. Нових!

Тож пропоную почати з мовних словникiв, в яких вiдображено i мовну спадщину, i культуру, i шлях у майбуття. Дивним чином на теренах СНД «воюють» мiж собою лише двi мовнi культури: украiнська та росiйська, бо в мовне середовище людей обох краiн увiйшли стiйкi слова й вирази, обумовленi «жорстокими крайнощами», що виникли на фонi мовних «труднощiв». Вирiшення цих труднощiв не у вдосконаленнi окремоi «мови» – а саме у органiчному iх поеднаннi – i «Засади державноi мовноi полiтики» дають можливiсть не просто штучно створити «Державну Украiнську Мову», а дати народу Украiни дорогу у щасливе майбуття, припинивши чвари й розбрат. А тому, в усiх словниках слiд чiтко прописати основнi термiнологiчнi слова й вирази. Вiкове надбання украiнцiв, щодо понять «кохання» та «любов», вважаю за потрiбним доповнити особливою вiдмiннiстю «покладання» вiд «доручення», а особливо, в планi «пiднесення» й «торжества» самостiйного «возлагання» на себе обов’язкiв будь-ким.

Прикладом симбiозу мiг би слугувати такий тематичний рядок: чорниця, чернiка, афени. Симбiоз у тлумачних словниках не мав би мати випадковий, необгрунтований, свавiльний пiдбiр слiв й виразiв аналогiчного рядка у Словнику Державноi Украiнськоi Мови. Інститут украiнськоi мови НАН Украiни готуе до друку Словник у 20-ти томах. Та краще перевидати перший том – вже Державною Украiнською Мовою – за Законом «Про засади…», й не поспiшаючи виважено пiдiйти до друку наступних томiв, видавши для початку Тлумачний словник Харкiвського видавництва «Прапор», 2003 року, за загальною редакцiею Л.Г.Савченко, не як росiйсько-украiнського й украiнсько-росiйського, а саме як словника Державноi Украiнськоi Мови, до якого при iснуючiй редакцii прошу внести такi змiни:

Стор.32

ВОЗЛАГАТЬ, -гаю, -гаешь. Поручать что-нибудь кому-нибудь. ДОРУЧАТИ.

ВОЗЛОЖИТЬ. Торжественно класть сверху, поверх. ВОЗЛОЖИТИ.

Стор.89 … пiсля слова КОФТА i перед словом КОЧАН потрiбно вставити слово КОХАННЯ (без мн. числа, роду середнього) iз значенням: интимные отношения с любимой; с любимым; отдельной строкой прописав обязательность обоюдной любовной привязанности.

Стор.373 … пiсля слова КОФТА i перед словом КОХАТИ вставити слово КОХАННЯ (без мн. числа, роду середнього) iз значенням: iнтимнi стосунки з любимим, любимою. Слово ЛЮБА часто застосовують у сполученнi iз словом МАМА, ДИТИНА, а тому подiбний збiг у сполученнi зi словом КОХАННЯ мав би бути виключений.

Тлумачення слова КОХАТИ, -хаю, -хаеш мало б бути таким: бути глибоко прив’язаним до любимоi особи протилежноi статi.

Стор.388 … слова викласти у такiй редакцii:

ЛЮБИЙ, -а, -е. 1. Який викликае любов до себе; дорогий i близький серцю. 2. у значеннi iм.. любий, любого, ч.; ЛЮБА, -боi, ж. Дорога, близька серцю людина. 1, 2. ЛЮБИМЫЙ. 1, 2. МИЛЫЙ.

ЛЮБИМИЙ, -а. 1. Який викликае любов до себе; дорогий i близький серцю, коханий чоловiк, дорога i близька серцю, кохана людина. 2. у значеннi iм.. любимий, любимого, ч. 3. у значеннi iм.. любима, любимоi, ж. 1, 2. КОХАНЫЙ. 1, 2. МИЛЫЙ.

ЛЮБИТИ, люблю, любиш. 1. Бути глибоко вiдданим кому-, чому- небудь, вiдчувати прихильнiсть до когось, чогось. 2. Виявляти сердечну прихильнiсть до особи. 3. Мати потяг до чого-небудь. ЛЮБИТЬ.

ЛЮБОВ, -i, ж. 1. Почуття глибокоi сердечноi прихильностi до особи. 2. Почуття глибокоi прив’язаностi до чого-небудь. 3. Внутрiшнiй духовний потяг до чого-небудь. Любов до мистецтва. ЛЮБОВЬ.

При формуваннi у зазначеному Словнику рядка симбiозу украiнськоi мови й мов нацiональних меншин обов’язково прописувати вiдповiдне слово бiлоруською мовою в украiнськiй транскрипцii.

Деякi характернi зауваження до РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОГО й УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКОГО словникiв (два в одному томi) В’ячеслава БУСЕЛА – К., Ірпiнь, ВТФ «Перун», 2008 – 1848 сторiнок:

Стор.66. Одним рядком прописанi нерiвнозначнi поняття: возлагать, возложить. Отож цi слова мають прописуватися окремими рядками, при цьому слову ВОЗЛАГАТЬ вiдповiдае лише пояснення (поручаться) доручати, доручити ; слово ж ВОЗЛОЖИТЬ мае особливий, пiднесений контекст, який ототожнюеться iз словами ТОРЖЕСТВЕННЫЙ, ОТВЕТСТВЕННЫЙ, ОБЯЗАТЕЛЬНЫЙ, чого так бракуе серед слiв украiнською мовою.

Стор.295. Пояснення до слова любовь застосованi формулювання лише за контекстом КОХАННЯ, й при цьому викладенi в основному вульгарнi приклади: любощi, -щiв; женихатися.

(З наведених прикладiв видно, що у погонi за кiлькiстю слiв та словосполучень, як бiзнесовоi ознаки, забули про головне, про людину, для якоi цей словник мав би слугувати опорою у життi).

Цiкаве спостереження: переглядаючи БЕЛОРУССКО-РУССКИЙ словник на 90000 слiв 1962 року видання (пiд ред..академiка АН БРСР К.К.Крапиви) та БІЛОРУСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ словник 2006 року видання (пiд ред..чл.кор. НАН Украiни доктора фiл. наук професора Г.П.Пiвторака) не знайшов жодного слова бiлоруською мовою, що е в кожному словнику украiнською мовою, якi б принижували гiднiсть чи то чоловiка, чи жiнки, чи ображали iхнi почуття…