Не вышел из роли. Сборник юмористических рассказов

О, як же я тебе любив!

Перед тобою каюсь я,

І покладаю край обману –

Прошу, прошу тебе, кохана,

Навiки будь моя, моя!

Наташа. Що ти сказав? То знову жарт.

Костя. Я сказав, що кохаю тебе i прошу твою руку i серце.

Наташа. Але ж… Ти зовсiм не знаеш мене.

Костя. Я тебе знаю дуже добре i дуже давно нашi серця з’еднались там в небеснiй сферi перед Богом, i залишилось тепер з’еднатись нам перед людьми.

Наташа. Як же так можна? Одружувалась з одним, а жити буду з iншим.

Костя. Ти i одружувалась зi мною, тiльки не знала цього, а тепер я тобi розкрив очi i ти дiзналась, що кохала мене, тiльки мене.

Наташа. Так воно i було насправдi.

Костя. То ж весiлля продовжуеться, пiшли до гостей. Нас там чекають.

Наташа. Але ж що вони скажуть, що чоловiк у мене iнший.

Костя. Вони ж там уже всi п’янi, то не побачуть, а хто побачить, то промовчить, бо тiльки ми вирiшуемо свою долю.

Наташа. Як менi з тобою хорошо, як все стало просто i добре. Менi, здаеться, що знала я тебе все свое життя.

Костя. Менi теж так здаеться. Пiшли нас чекають.

Наташа. Пiшли. (Виходять). Стiй.

Костя. Що таке?

Наташа. Менi треба весiльний оберiг забрати, а то ще знову хтось його вiзьме в руки, i моя доля змiниться, а я зовсiм цього не хочу.

(Наташа бере оберiг i вiшае на шию його).

Виходять.

; ЗОРЯНИЙ ВАЛЬС КОСТІ І НАТАШІ ;

Весь вiк блукати в iмлi,

Ми б не зiйшлись нiколи.

Тепер я вас прошу на вальс

По сонячному колу.

Коли ще наш одвiчний свiт

Робив такi химери –

Танцюють вальс планета Марс Двiчi

З планетою Венера.

Земля вiднинi круглий рiк

Цвiсти почне i пахнуть.

І в свiтi кожен чоловiк

І кожне жiнка ахнуть.

Цей вальс i з розуму зведе.

І хiд свiтил порушить –

Такого не було нiде. Двiчi

Планети з вальсi кружать.

Лунае вальс "Венера – Марс".

Аж в космосi заграви,

О, Боже, не карай ти нас.

А випий з нами… кави.

Ми не Венера i не Марс,

Ми жiнка з чоловiком,

Сьогоднi в нас зiрковий час,Двiчi

Зустрiлись ми навiки.

ЗАНАВІС