<< 1 2 3 4 5 6 7 8 ... 21 >>

Код да Вінчі
Дэн Браун

Арка Каррузель[5 - Пам’ятка архiтектури в стилi ампiр, споруджена перед палацом Тюiльрi за наказом Наполеона для увiчнення його перемог у 1806–1808 роках.].

Шанувальники мистецтва люблять це мiсце. Звiдси можна побачити чотири найкращих музеi, по одному на кожну сторону свiту. Праворуч, з пiвденного боку, Ленгдон бачив артистично освiтлений фасад колишнього залiзничного вокзалу, тепер це музей д’Орсе[6 - Нацiональний музей мистецтв у Парижi, де представлено переважно французький живопис, скульптуру та прикладне мистецтво 1848–1914 рокiв. Основу експозицii становлять роботи iмпресiонiстiв та постiмпресiонiстiв. Вiдомий у першу чергу шедеврами Моне, Дега, Ренуара, Ван Гога.]. Лiворуч виднiлася верхiвка ультрамодерного центру Помпiду[7 - Культурний центр, створений з iнiцiативи французького президента Жоржа Помпiду. Вiдкритий 1977 року. Центр включае Музей сучасного мистецтва, велику бiблiотеку, концертнi та виставковi зали, Інститут дослiдження та координацii акустики й музики.], де розмiщено Музей сучасного мистецтва. Позаду, на заходi, понад деревами височiв старовинний обелiск Рамзеса, який е орiентиром для музею Же де Пом[8 - Нацiональна галерея Же де Пом – галерея сучасного мистецтва, художньоi фотографii, вiдеомистецтва, експериментального й документального кiно, заснована в 1909 роцi. Будiвлю споруджено в 1861 роцi за Наполеона III для курсiв iз французькоi гри в м’яч (Jeu de Paume), звiдки одержала свою назву.].

Ну, а прямо на схiд крiзь Арку Ленгдон тепер мiг бачити палац доби Ренесансу, який е найвiдомiшим у свiтi музеем мистецтв.

Це Лувр.

Споруджений у формi величезноi пiдкови, Лувр е найдовшою будiвлею Європи, довшою за Ейфелеву вежу, якщо ту покласти на землю. Ця будiвля велично здiймаеться на тлi паризького неба, ii площа мiж крилами сягае мiльйона квадратних футiв. Ленгдон пам’ятае, як колись обiйшов Лувр по периметру – то була дивовижна прогулянка довжиною в три милi.

За оцiнками фахiвцiв, знадобиться п’ять тижнiв, щоб належним чином оглянути 65 300 мистецьких об’ектiв у цiй будiвлi, але бiльшiсть туристiв вiддае перевагу скороченому огляду, який Ленгдон назвав «Полегшеним Лувром». Це спринтерська пробiжка музеем iз зупинками бiля трьох найславетнiших експонатiв: Мони Лiзи, мармуровоi Венери Мiлоськоi та крилатоi Нiки, богинi Перемоги.

Водiй витяг рацiю i швидко заговорив французькою:

– Monsieur Langdon est arrivе. Deux minutes[9 - Мсье Ленгдон зараз прийде. Буде у вас за кiлька хвилин (франц.).]. – Вiн обернувся до Ленгдона: – Капiтан чекатиме на вас бiля головного входу. – І вiн погнав «Сiтроен» швидше по краю дороги.

Пiрамiда.

Вхiд – неомодерна скляна пiрамiда висотою сiмдесят один фут, спроектована Пеем, американським архiтектором китайського походження, – став не менш славетний, нiж сам музей, хоча й було багато рiзних думок.

– Вам подобаеться наша пiрамiда? – спитав агент.

Ленгдон нахмурився. Вiн знав, що то було провокацiйне питання. Якщо подобаеться, можна показати вiдсутнiсть смаку, якщо нi – виявиш неповагу до Францii.

– Мiттеран був вiдважною людиною, – вiдповiв вiн, щоб не виявити себе нi тим, нi тим.

Покiйний президент Францii, який збудував цю пiрамiду, як говорили, страждав вiд «комплексу Фараона» i тому забудував Париж египетськими обелiсками та iншими артефактами.

– Як звуть капiтана? – спитав Ленгдон, мiняючи тему.

– Безу Фаш, – вiдповiв водiй. – Ми звемо його le Taureau[10 - Тiлець (франц.).].

Ленгдон обернувся до водiя.

– Тобто Бик?

Водiй пiдняв брови.

– Ваша французька краща, нiж можна подумати вiдразу, мсье Ленгдон.

«Моя французька жахлива, – подумав Ленгдон, – однак знання назв знакiв зодiаку досить непогане. Астрологiя мае ту саму мову в усьому свiтi, i Taurus – то завжди Бик».

Агент припаркувався i вказав Ленгдону на вхiд до пiрамiди мiж двома фонтанами – масивнi обертовi дверi.

– Менi наказано залишити вас тут. У мене тепер iншi справи. Хай вам щастить, мсье.

Ленгдон озирнувся й вилiз iз машини, яка вмить вiд’iхала, а вiн рушив до входу. Простяг руку, щоб штовхнути склянi дверi, аж тут iз темряви знизу гвинтовими сходами пiднявся чоловiк. Вiн був чорнявий, кремезний, мав широкi плечi й могутнi короткi ноги. Вiн запросив Ленгдона увiйти.

– Я Безу Фаш, – сказав вiн Ленгдону, коли той увiйшов у дверi, – капiтан Судовоi полiцii.

Його утробний голос рокотав, як шторм, що наближаеться.

Ленгдон простяг йому руку.

– Роберт Ленгдон.

Величезна долоня Фаша стиснула руку Ленгдона з неймовiрною силою.

– Мсье Ленгдон, – блиснули вуглинки очей капiтана, – ходiмо.

Роздiл 4

Капiтан Безу Фаш iз його широчезними розпростаними плечима та нахиленою головою був справдi схожий на розлюченого бика.

Ленгдон пiшов за ним вниз славетними мармуровими сходами в пiдземний атрiум пiд скляною пiрамiдою. Спускаючись, вони пройшли бiля двох озброених охоронцiв Судовоi полiцii. Їх присутнiсть нiби говорила: нiхто не увiйде i не вийде без дозволу капiтана Фаша.

Ленгдон долав почуття дискомфорту, яке все зростало. Присутнiсть Фаша мала б його заспокоювати, але в Луврi о цiй годинi панував якийсь загробний дух. Сходинки, наче прохiд у кiнотеатрi, були освiтленi тьмяним свiтлом вмонтованих у них лампочок, i вiн чув вiдлуння власних крокiв аж пiд скляним склепiнням. Глянувши вгору, Ленгдон побачив тьмянi вiдблиски вiд фонтанiв на вулицi.

– Вам це подобаеться? – спитав Фаш, киваючи в бiк пiрамiди своiм широким пiдборiддям.

Ленгдон зiтхнув. Вiн був занадто втомленим, щоб продовжувати гру.

– Так, ваша пiрамiда дивовижна.

– Це шрам на обличчi Парижа, – пробурчав Фаш.

Ось так. Ленгдон вiдчув, що тому, хто його запросив, догодити важко. Вiн подумав, чи Фаш знае, що для побудови цiеi пiрамiди за особистим наказом президента Мiттерана було використано рiвно 666 скляних панелей – дивне розпорядження, яке завжди гаряче обговорювалось прихильниками теорii змови: вони вважали, що 666 – це число сатани.

Вiн вирiшив промовчати.

У мiру того, як вони все нижче опускались у пiдземний хол, його прихований простiр поступово виходив iз тiнi. Пiдземний рiвень Лувру загальною площею 70 тисяч квадратних футiв на глибинi 57 футiв було сплановано як нескiнченний грот. Обкладений мармуром теплого вохристого кольору, який гармонiйно поеднувався з медовим кольором каменю на фасадi, цей хол завжди був заповнений туристами й залитий сонячним свiтлом. А зараз примiщення було порожне й темне i здавалося холодним склепом.

– А де охорона музею? – спитав Ленгдон.

– En quarantaine[11 - На карантинi (франц.).], – вiдповiв Фаш, нiби Ленгдон ставив пiд сумнiв його рiшення, – безперечно, сьогоднi сюди зайшов той, хто не мав права тут бути. Усiх нiчних охоронцiв допитують. На цей вечiр моi люди замiняють музейних охоронцiв.

Ленгдон кивнув i пiшов швидше, щоб не вiдставати вiд Фаша.

– Наскiльки добре ви знаете Жака Соньера? – спитав капiтан.

– Я, власне, зовсiм його не знаю. Ми не знайомi.

Фаш був здивований.

– Минулого вечора ви мали зустрiтися вперше?

– Так. Ми планували зустрiтися на прийняттi пiсля моеi лекцii, яку органiзовував Американський культурний центр, але вiн так i не прийшов.

Поки Фаш щось занотовував до свого маленького записника, Ленгдон кинув погляд на менш вiдому пiрамiду Лувру – величезний свiтильник у формi пiрамiди, який звисав зi стелi, наче сталактит.

<< 1 2 3 4 5 6 7 8 ... 21 >>