Оценить:
 Рейтинг: 0

Тиха Країна. Ч.1. Майданна казка

Год написания книги
2017
Теги
<< 1 2 3 4 5 6 ... 11 >>
На страницу:
2 из 11
Настройки чтения
Размер шрифта
Высота строк
Поля

Що вiльними були ще вче?ра –

Тепер державне е майно.

Панам при владi все одно,

Хто буде у печерi жити,-

Аби за неi заплатити

Панам вiн мiг якийсь там зиск.

А нi – то йшов на звiра тиск:

Могли тодi з нори прогнати,

Або печеру вiдiбрати,

Або ж гнiздо, пiд тихий писк.

ІІІ

А щоб на тее заробити,

Ти мусиш пановi служити,

Іти до нього у ярмо.

Бо жир запанував всiм свiтом,

А капiталом володiти

Поча?ло гаспидське клеймо.

І навiть там, де свiтлi сили

Звiрячим краем володiли, -

Сплелися гадовi клубки.

І у потрощених Краiнах

Збирать мiльйони на руiнах

Вони кортiли залюбки.

ІV

Щоб вникнути людських обурень,

То на чолi Краiни дурень

Щораз за гадiв поставав.

Спочатку Фiлiн «керував»,

А потiм Лис Рудий узявся,

І довго тим вiн пробавлявся,

Хвостом зрадливим скрiзь махав.

А як прийшла пора до змiни,

Одраз взялися за чуприни

Усi вельможнii «брати».

Набравши в рота гiркоти,

Одне на одного плювали,

І так Краiну розхитали,

Що стали звiрi, як чорти.

V

І всi сваритись почали.

Забули, як колись жили

В великiй i спокiйнiй зграi,

Були при мирi i врожаi,

Давали вiдсiч ворогам;

А як прийшла пора Роздiлу,

То все неначе вiдлетiло

Незримим гадам та панам.

Про тее ще не всi забули;

Та чи повернеться минуле,

Як тiльки рикать, та мовчать…?
<< 1 2 3 4 5 6 ... 11 >>
На страницу:
2 из 11