Той почухрав собi за вухом,
Надалi взявся до листа…
Хоч Істина бува проста,
Проте пани ii сховали,
Бо друкувати наказали
По кiлька сотень сторiнок.
Коалi аж вкололо в бок
Вiд того дикого прожекту.
Та нехтувати Зрадну секту
Вiн зараз же не мiг нiяк:
По перше – був в душi добряк,
По друге – не дали б закони;
Та й вiд чужих Краiн прокльони
Були йому не до ладу.
Бо, мовим прямо, на бiду
Коалине сiмейство нинi
Держало з скарбом рiзним скринi
В отих Краiнах, у мiнял;
Хоча патрiотизм хороший
Не в’яжеться з поняттям «грошi»
(А з тим – «офшори» i «обнал».)….
ХV
По всiй Краiнi гвалт почався,
Бо хто на Згоду сподiвався –
Коала те не пiдписав.
І в Зрадi не один стрибав,
Та сипав до царя прокльони.
Ось глашатаi на корону
Поча?ли кликати дурне.
Бо з рук текло життя масне,
А глашатаi та музики,-
Усi, вiд мала до велика,
Служили не своiй землi.
Чужi заморськi королi
Давно усiх собi купили.
І тi вищали, щоб за вила
Узявсь звiрячий весь народ;
І щоб усiм щасливо жити,
То треба поскорiш здiйснити
В стiна?х дворця переворот.
"Та Згода – подарунок з неба,
Його скорiш завiрить треба,
Бо буде горе на Землi.
А так – прийде ? пора достатку,
Настане ера гри й порядку,
Радiтимуть дiди й малi…."
А хто ii читав, ту Згоду?!
Там йдеться наче про свободу,
Але свободу вiд кого?
І де це баченi закони -