Чужому пану бить поклони
Задля кредиту одного?!
І щоб нам дали тi кредити,
То треба цiну заплатити:
Дiдiвську пам’ять загубить.
А як прийдуть чужii па?ни,
Чи не здеруть усiм жупани,
Хто краще захотiв пожить?
ХVІ
Було багато зауважень.
Але ще бiльше було вражень
Вiд кiлькостi потрiбних слiв,
Що лилися, неначе спiв
У вуха тим, хто iм повiрив.
І дехто аж полiз зi шкiри
Аби грудьми за Зраду стать.
А щоби зайве не читать, -
То лiпше вiрити на слово,
Що прийде всiм, обов’язково,
Ота заморська благодать.
Глава 3
ХVІІ
Що бракувало цiй Краiнi…?
Пасись спокiйно на рiвнинi
Та пий водичку iз струмка;
У прохолодi рiвчака
Вiд спеки ти знайдеш притулок;
Мiцне здоров’я без пiгулок
Дане Природою для всiх.
Тепер, неначе як на смiх,
Сидять тварини всi у купi;
Толочать землю як у ступi
На невеличкiм «острiвцi».
І унизу, на всi кiнцi,
Уже немае i травини;
І за води бодай краплину
На пана треба спину гнуть.
Ще й сiно подадуть несвiже,
Що гумой тхне навдивовижу;
І на роботи поженуть.
Ось вам, барани i корови,
Всi соцiальнii умови
Замiсть привiльних полонин.
Та й iншим звiрям одробин
Вже небагато залишилось.
І те добро вiд вас закрилось,
Що нiбито загальним е.
Тепер усе – за для корони.
За трьох голодних пан жуе,
Та ще й i сипле всiм прокльони, -