На кого ж Лиса помiнять?!
На деревi висить афiша:
Там рветься «господарювать»
При владi, iз косою Миша.
За нею йде непосидющий
Хамелеон пiдступний – Ющик;
Що знов змiнився у лицi.
А третiм, бо други?х не стало,
До трону сунеться Коала,
З батоном хлiба у руцi.
VІ
Гей-гей, «свобiдная» Краiна,
Звiряча зiгнутая спина
Якраз годиться для панiв.
Та iм ще треба, щоб голiв
Ви гордо так не пiднiмали;
Тому у вiчi вам брехали
Натхненно, впевнено вони.
А у тварин росли сини,
Що слухали панiв зрадливих;
І от вже предкiв своiх сивих
Пiдняли дiти на кпини ?…
Глава 2
VІІ
Ото був цирк на всю Краiну!
Летiли кiгтi, шерсть i слина, -
То вiвся виборний процес.
У всiй красi постав «прогрес»
Недосконалоi системи.
Але народ щасливим був,
Бо з цим видовищем забув
Своi холопськii проблеми.
Аж раптом, схо?пивши корону,
Хамелеон долiз до трону
(Вже не мiняе колiр свiй);
І сiв там, наче головний.
Народу то було байдуже,-
Аби з бокiв не драли дуже,
Хто на верхiвцi Зради сiв;
Не стане замком вiльним хлiв
З сумнiвноi такоi чести.
Тягар той звикли звiрi не?сти,
Бо народились у ярмi…
Мiж панства теж не було крику,
Хоч подив там пройшов великий,
Та змовились вони самi.
Бо кожен з них мав певну частку
(Там па?нам – зиск, народу – пастка),
Тому домовились вони.
І, вже не знаючи вини,