Казка в Одесі. Сказка в Одессе

Качечка Катя свiй дiм збудувала.
Цiлими днями вона полювала.
Вночi ii рiчка тихенько гойдала…
Бiлого човника качка в’язала,
Чайцi-сусiдцi тихенько казала:
– Човник потрiбен, щоб рибку ловити,
Потiм свiженьку на продаж возити.
Так в очеретi рибачки живуть,
Справу цiнують свою, бережуть.
Везуть у недiлю свiй цiнний товар
Човником в мiсто, на рибний базар.
Рибка iще у корзинах лежить,
А за товаром вже черга стоiть.
Качечка Катя в спiдницi рябiй
Рибку з корзини бере по однiй…
Рибку розпродали швидко i вчасно:
Всiм до впободи ця рибка срiбляста.
Чаечка любить грошi складати:
– Треба моторного човна придбати!..
Там, де зелений росте очерет,
У рiчечки Кодими е свiй секрет.

ГВАЛТ

Що зчинилось на подвiр’i?
Загубила гава пiр’я.
Наш собака – «Гав!» та «Гав»,
Бо баран паркан зламав.
А бичок забiг в комору —
Помiдор з’iв дуже скоро.
Стала баба верещати:
– Помiдор де дiвся п’ятий?
Гвалт!

А чубатi два синочки
Заглядати будуть в бочки!
Хлопчаки почнуть питати:
– Помiдор де дiвся п’ятий?
Та бiда iще знайшлась:
В дiжцi плавав наш карась.
Причалапав тут дiдусь,
Карасевi каже: «Тпрусь!».
Треба ж було дiдусевi
Це казати карасевi!
Той карась iз дiжки – шусть!
Не зловив його дiдусь.
Та карась наш мае звичку —
Ходить вiн щодня на рiчку.
Гвалт!

Стали мишi скрекотати,
Стали жаби гелготати…
Качка як затiнькае!
Пiвень зацвiрiнькае…
Гвалт!

А бугай, той з переляку
Видерся аж на гiлляку!
– Трiсь! – i гепнувся на мишу!
На хвилинку байку лишу…
Бо цiкаве мишеня
Скрiзь ходило навмання
І тепер забило шию,
Бо бугай лiтать не вмiе!
Мишу кличу: «Жуля, Жуля!»,
А на шиi в неi гуля!
Була миша – красотуля,
А тепер вона кривуля!
Замiж мишi вже нiяк!
Всi ж на шийцi бачать брак!
Гвалт!

Двi дочки кричать невтомно!
Баба десь вже непритомна!
А дiдусь причепурився
І на призьбi примостився:
– Дочекаюсь надвечiр’я,
В пiвня висмикну всi
Пiр’я!
Бриль у мене без пера,
Вже оздобити пора!
Бриль з пером – то
iнший стиль.
«Супермодний, —
скажуть, – бриль».
А корiвцi я на рiг
Начеплю смачний пирiг.
Я ще й бублика вчеплю,
Бо корiвку я люблю.
А корiвка… ну, брикати —
Хоч бiжи з своеi хати.
Їй пирiг не до вподоби.
Для рогатоi худоби
Парасольки, каже, треба,
Бо в дощ ходить просто неба!
Хто що хоче! На свiй смак!
Та ще й робить абияк!
Гвалт!

Курка все оце почула,