Казка в Одесі. Сказка в Одессе

На ворота вмить майнула:
– Що це, пiвень без хвоста?!
Я вам курка не проста!
Я – i курка! Я – i квочка!
Заклюю цього дiдочка!
Гвалт!

А стара сердита качка,
Що прийшла нарозкарячки,
Зупинила цю розмову:
– А про качура хоч слово!
В нього вдача нелегка —
Лиш жiнок е два полка!
За всiма ж це услiдити,
Та й iще маленькi дiти!
Щоби нас охороняти,
Хоч рушницю треба мати!
Хай на всiх наводить жах,
Хай з рушницi: «Трах-тарах!»
Гвалт!

Пiвень: «Я тут наче нi до чого!
Що ж, попробую смачного!»
Та на стiл – до пирога!
Баба: «Геть! Де кочерга?»
Запустила у пирiг!
Пiвень – фур-р-р!
І сiв на рiг!
А корова – тупотiти:
«Вже краси – нема де дiти!
Гава пiр’я десь шукала,
А менi цього замало!
Я, бач, пiвника
придбала!
Гвалт!

А ворона подивилась,
Геть без голосу лишилась.
Ще й оглухла, як той пень.
Отакий сьогоднi день!
Люди кажуть: «От чуднi!»
Але вибачте менi —
Ми ж чекаем допомоги,
Щоб бичку зв’язати роги,
Прив’язать до осокори,
– Щоб не крав вiн помiдори.
Бо iнакше…
Гвалт!

ЯК ЦЕ ТАК?

(ПЛУТАНИНА)

Автор: – Як це так? Ну, як це так?!
Сiяв мак у полi шпак!
Шпаченята залюбки
Воду носять до рiки!
Горобцям маленька риба
Накришила трiшки хлiба!
Тi наiлися на славу —
Стали схожими на гаву!
А рибалка наш, бичок,
Сам спiймався на гачок!
З риболовлi без штанiв
Повертаеться у хлiв!
Пес руденький з’iв кита,
Вихвалявся:

Пес: – Смакота!

Автор: – Завалився на диван…
А живiт – як барабан!
Ну а кицька —
Наша Зося,
Загубилася у просi!
Нявкае i верещить:

Зося: – В просi я не хочу
Жить!

Автор: – Далi – бiльше!
Далi – гiрше!
Далi – глибше!
Далi – ширше!
Випив заець джерело
І сказав:

Заець: – Так i було!

Автор: – Для зайчишиних потреб
Був завжди тут тiльки степ!
Що це робиться у лiсi?
Їздить вовк на «Мiцубiсi»,
Без дорiг i без ознак!
Повертае абияк!
Раптом всiх перелякав:
Вiн зайчиху покохав!
Нерозумна та зайчиха
Хоче з ним побратись тихо!
А лисичка золота