Казка в Одесі. Сказка в Одессе

Шие комiр iз хвоста
На машинцi: «Тра-та-та!».

Лисиця:– Гарний комiр
Для пальта!

Автор: – Вже вовчиха —
Сива шуба —
Наламала гiлок з дуба.
Починае бджiл ганяти:

Вовчиха: – Мед несiть менi
До хати!

Автор: – Далi – бiльше!
Далi – гiрше!
Далi – глибше!
Далi – ширше!
Лев прибiг iз зоопарку,
Бо вiдчув, що буде сварка!
Щоб прикрасити дорогу,
Взяв «на хвiст» i носорога!
І цi двое, як на смiх,
Налякати хочуть всiх.
Стали разом на горi
І кричать всiм:

Лев i носорiг: – Ми царi!

Автор: – Горобцi ж цього
Не хочуть
І доводять iм охоче:

Горобцi: – Їдьте в Африку,
Ось там
Мiсце е таким царям!
А у нас таких багато:
Вовк, кабан, ведмiдь
Пихатий.

Автор: – А кабан на все дивився
І картоплею вдавився.
Стали лiкаря шукати…
Лiкар лис —
Нi кроку з хати!
Почепив кашне на шию,
Каже:

Лис: – Я i сам хворiю!
Хай поквапиться
Ведмiдь —
Горло медом
Намастить.

Автор: – А ведмiдь пiшов в село,
Бо цукерок не було!
Носорiг про лиса чув,
Так до нього i гайнув.
Тiльки глянув лис за рiг —
Йде до нього носорiг!
Лис благае:

Лис: – Цур мене!

Автор: – Швидко зняв свое кашне
І не гаяв бiльше часу —
Проковтнув вiн кухлик квасу
І чкурнув, ах загуло!
Навпростець – i за село!
Вiд образи носорiг
Зачепився за порiг…
І набив на лобi гулю:

Носорiг: – Показали менi дулю!
Зараз буде вам не мало!
Де ви лиса заховали?!

Автор: – Проковтнувши жбан вина,
Вiн угледiв кабана!

Носорiг: – Добре. З’iм тебе, ледащо,
Із картоплею, ще краще!

Автор: – Кабану ж це неохота!
Виплюнув картоплю з рота!

Кабан: – Все!

Автор: – Образився кабан,

Кабан: – Хай той лис лiкуе сам!
З носорогом я повинен
Розмовляти вже годину.
Лiкар з нього – перший клас!
Проковтне одразу вас!
Жив спокiйно усi днi…
І за що оце менi?!

Автор: – Геть кабан, аж загуло.
Навпростець – i за село!