Підпори суспільства

Виходить на терасу i починае накривати на стiл.

Ад'юнкт Рерлун, стоячи на дверях, розмовляе з нею.

Гiльмар Теннесен сидить на терасi i курить.

Фру Руммель (пошепки). Господи, фру Люнге, як ви мене налякали!..

Фру Люнге. Я?

Фру Голт. Та ви ж самi почали, фру Руммель!

Фру Руммель. Я? Та що це ви, фру Голт? Я й словом не згадала.

Фру Люнге. Тав чому ж справа?

Фру Руммель. Іяк ви могли завести цю розмову? Тiльки подумати! Хiба ж ви не помiтили, що Дiна була тут?

Фру Люнге. Дiна? Господи, та хiба що-небудь з…

Фру Голт. Та ще тут у домi! Невже ж ви не знаете, що брат фру Бернiк…

Фру Люнге. Що ж вiн? Я ще нiчогiсiнько не знаю. Я ж тут зовсiм недавно.

Фру Руммель. Та хiба ж ви не чули?… Гм… (Дочцi.) Ти б прогулялася в садку, Гiльдо.

Фру Голт. Пiди й ти, Нетто. І прошу тебе, тримайся ласкаво з бiдною Дiною, коли вона прийде.

Гiльда i Нетта iдуть у садок.

Фру Люнге. Ну, що ж таке було з братом фру Бернiк?

Фру Руммель. Ви не знаете? Брудна iсторiя!

Фру Люнге. Виходить, у студента Теннесена була брудна iсторiя?

Фру Руммель. Та нiж бо, фру Люнге. Цей Теннесен ii двоюрiдний брат, а я кажу про рiдного…

Фру Голт. Про безпутного Теннесена…

Фру Руммель. Його звали Йоган. Вiн утiк в Америку.

Фру Голт. Довелось утекти, можете собi уявити!

Фру Люнге. Виходить, це з ним була брудна iсторiя?

Фру Руммель. Так, дещо таке… Як би вам сказати? Дещо таке з матiр'ю Дiни… О, я так пригадую все, нiби це сьогоднi трапилось. Йоган Теннесен служив тодi в конторi староi Бернiк, а Карстен Бернiк тiльки-но повернувся з Парижа, i ще не було оголошено, що вiн заручений з Беттi…

Фру Люнге. Ну, а брудна iсторiя?

Фру Руммель. Та, бачите, тiеi зими грала тут трупа Меллера…

Фру Голт. Їв цiй трупi був актор Дорф з дружиною. Вся молодь до божевiлля захоплювалась нею.

Фру Руммель. Бог зна, чого ii вважали такою красунею!.. І ось одного разу актор Дорф повертаеться додому пiзно ввечерi…

Фру Голт. Цiлком несподiвано…

Фру Руммель. І застае… Нi, цього й розповiсти неможливо.

Фру Голт. Нi, фру Руммель, нiчого вiн не застае, адже дверi були замкненi зсередини!

Фру Руммель. Так я ж про це й кажу, – застае замкненi дверi. І, уявiть собi, отому… в кiмнатi довелось вискочити у вiкно!

Фру Голт. З мезонiна!

Фру Люнге. І це був брат фру Бернiк?

Фру Руммель. Атож!

Фру Люнге. І потiм вiн утiк в Америку?

Фру Голт. Довелось утекти, ви розумiете!

Фру Руммель. Тому що потiм розкрилося ще дещо, чи не гiрше вiд цього. Подумайте, вiн запустив лапу до каси…

Фру Голт. Ну, це ще не напевне, фру Руммель; можливо, це були просто плiтки.

Фру Руммель. Нi, ви тiльки скажiть, будьте ласкавi. Коли все мiсто знало про це! Адже стара Бернiк за малим не збанкрутiла через це. Мiй чоловiк менi тодi ж це все розповiдав. Та Боже мене борони це поширювати!

Фру Голт. У всякому разi, цi грошi пiшли не на мадам Дорф, бо вона…

Фру Люнге. Так, так… Як же вони потiм мiж собою порозумiлися… батьки Дiни?

Фру Руммель. Та вiн собi поiхав, покинув i жiнку, i дитину, а в цiеi штучки вистачило нахабства залишатися тут ще цiлий рiк. Звичайно, вона не насмiлювалась бiльше появлятися на сценi. Жила з того, що прала й шила на людей.

Фру Голт. Потiм спробувала вiдкрити школу танцiв.

Фру Руммель. Розумiеться, нiчого з цього не вийшло. Якi б це батьки довiрили своiх дiтей такiй особi? Та вона недовго й прожила. Ця бiлоручка, очевидно, не звична була до працi. Заслабла на груди i померла.

Фру Люнге. Фе, справдi брудна iсторiя!

Фру Руммель. Авжеж, уявiть, як це мали пережити Бернiки! Це темна пляма на iх сонячному щастi, як одного разу висловився мiй чоловiк. Через це, люба фру Люнге, нiколи й не згадуйте про цi речi тут, у них.

Фру Голт. І, Бога ради, нi словечка також про зведену сестру.

Фру Люнге. Виходить, у фру Бернiк е ще й зведена сестра?

Фру Руммель. Була… на щастя. Тепер, я гадаю, цим родинним зв'язкам уже кiнець. Вона була своерiдна особа! Уявiть собi, обстригла волосся, а в дощ ходила в чоловiчих чоботях.