Последний отзыв
По всем вопросам обращайтесь на: info@litportal.ru
(©) 2003-2024.
✖
Хвала сонцю
Настройки чтения
Размер шрифта
Высота строк
Поля
З очей виплаканий цвiт…
Гiркий цвiт!
ІІ
Як ти, солдатська нене,
Колись зведешся в небо явориною,
Чи бiло зацвiтеш калиною,
Чи проростеш на цвинтарi травою…
До сина твого, де печалиться
Його iмення в бронзi,
Я буду завше йти отак, к тривозi,
Як ми ходили вдвох з тобою…
А як мене не стане в свiтi,
Чи хто поставить
Йому квiти на гранiтi?
* * *
Листочки в твоiх слiдах
Марнiють.
Синiй наш птах в небi
Нiмiе.
Вiдлiтають у вирiй,
Крильми кричать сумнi
Нашi надii.
Нам полишають буденнi днi
Болючi, сiрi.
Мальва
У чашечцi твоiй роса сльозиться,
Срiберно iскриться.
Мальвочко, не плач, кохана.
Ти для мене – подруга жадана.
Я твою красу
На базар не понесу.
Усмiхайся до людей хороших.
Не згублю твоеi вроди нi за якi грошi!
Ти в мою колиску нахилялася
І на юнiсть русокосу задивлялася.
І мене в моему лiтi не забула,
Та й до двору завернула.
Тут справляеш ти свое весiлля,
Святечком всi днi мого дозвiлля.
Мальвочко, моя вже осiнь на порозi»…
Не залиш мене, самотню, у тривозi.
Хваласонцю
Молоде, рум'яне
Схопилося рано
І побiгло за мною,
Прихильне Свiтило,
Прудко бiгло – ноженята втомило.
За густим чорнолiсом
Зачепилося, мабуть, за дубчик,
Бо iскрився, палав,
