Последний отзыв
По всем вопросам обращайтесь на: info@litportal.ru
(©) 2003-2024.
✖
Хвала сонцю
Настройки чтения
Размер шрифта
Высота строк
Поля
У росi, у щасливiй сльозi…
* * *
Життя прожить —
Не поле перейти,
А все пiзнати:
Радощi i муки,
Тягар узяти в серце i на руки.
І винести, не впасти, не здрiбнiти,
Горiть – палать, але не тлiти.
Життя прожить – не тiльки втiхи знать.
Але ж i болi.
І падати, i зводитись, й перемагать
Не стать слiпцем своеi долi.
Життя пройти – це для народу,
Для Украiни жити.
І iй служить, ii любить
І нею дорожити.
* * *
Як нам удвох розминутись при стрiчi?
Я боюсь тобi глянуть у вiчi.
Бо тодi прочитаеш в очах моiх болi
І надii на щастя з тобою,
Геть омарнiлi i кволi.
Я не смiю кружляти тебе
В почуттiв своiх вирi
Хай у серцi у мене цвiтуть
Квiти нiжнi i щирi.
І не хочу приймати
Вiд тебе жалiв, спiвчуття,
А прошу: ти не стiй.
На стежинi мойого життя.
Як побачу тебе,
Заховаюсь у лоно усмiшки
А менi (ой, невесело) й трiшки.
Добрий день – i прощай!
Безтурботно всмiхнуся,
Пустотливо крутнуся…
І сховаю сльозинку,
Що випаде з вiй —
Ти не стiй
На стежинi моiй!
Купало
Нас Купало поставив обох на мосту,
Чула мову твою я просту
І горнулася серцем до тебе.
Жайвiр пiсню снував
Тiльки нам, тiльки нам
Із глибокого чистого неба.
Серед ставу Купало палив
Свою ватру гарячу…
