Последний отзыв
Да, первый рассказ из сборника, что я успела прочитать, что надо! И написано хорошо, и содержание необычное, но жизненное. Очень понравилось, хотя там...
Далее
По всем вопросам обращайтесь на: info@litportal.ru
(©) 2003-2024.
✖
Я – ПРОТИРІЧЧЯ
Настройки чтения
Размер шрифта
Высота строк
Поля
– одяг у неi вугiльний, сукня – маленька та чорна, за трендом Шанель, загалом не вiдстае вiд моди, накинутий на плечi сiрий пiджак та окуляри, щоб очi сумнi та розбитi здавалися бiльшими, та надто помiтними, щоб в них недивитись, як в безодню своi найжахливiших передбачень.
– i знаеш, ти на смак гiрка. Вiд тебе нудить й запах виiдае очi.
Хоч зачiска нова, та сивина для тебе не пiдходить. І взагалi хто ти така? Чому вдираешся, як фурiя в чужi життя?
Мовчиш. Я знаю тобi соромно за себе. Ти ж некерована богиня божевiлля, яка приречена бути самотня.
Доброго вечора, панi Страх.
На вас я чекала так довго, щоб нарештi поговорити вiдверто i сказати в обляччя, яка ж ви для мене безпечна.
• І вода стане морем iз наших солоних рук.
І випиватимуть ранки гарячi примари.
Я i'стиму сни, стану твоiм океаном.
Ти читатимеш моi думки, на
списаних простирадлах.
Знову вночi писатиму iстини
не твоi, не чужi, не нашi, але такi,
що не мають дна i пахнуть медом
Ще двi лiтри розмов i я наповнюсь знову.
Ходитиму по краю будинкiв,
розгортатиму зорi тобi на долонi.
Чого варта, ця нiч, любий?
Торкаюсь твоiх могутнiх плiч i
нiби зникаю, десь помiж майбутнього щастя.
Щастя, що дiлять на двох.
Моi кардiограми перебрали з ритмами i залишили легкий бiль.
Ранкова нiжнiсть, зелений чай – заспокоюю душу.
Подiлила твою любов на два.
Першу половину вип'ю сьогоднi,
iншу залишу на потiм.
Так, щоб без болю i з смаком адреналiну, що в кровi закипае, як молоко.
Люблю твоi очi i мужню спину.
Настiльки, що а ж тану.
Не залишай мене одну, помiж критерiй чужих i невпинних.
Я тут iз спокою плету тобi светри аби зимою зiгрiвала тебе теплiше.
Тобi мою нiжнiсть i сни з карамелi та шовку.
Твоя мрiйлива досконала Венера, яка ще досi не любить сонце.
• Стану тобi водою прозорою, чистою.
Стану тобi горами скелястими, сильними.
Буду твоею силою.
Буду твоею опорою, другом, единою.
Мое серце тепер розпилене одна половинка тобi iнша нехай у мене лежить.
Сьогоднi небо даруе нам мир.
Ангели гойдають хмари своiми тендiтними крилами.
Ти той з ким летiтиму i не боятимусь.
Падатиму та всеодно довiрятиму.
Боляче та вставатиму тiльки за умови, що ти зi мною.
Я твоя сильна, ненав'язана часом iдеологiя, витвiр мистецтва,
твоя бо вдосконалена тобою.
• Це такий стан коли вiдпускаеш неможливе.
Я знаю, що вона виживе.
І зможе жити без лiкiв, якi завжди в його
обiймах/розмовах/пiдтримцi.
Спогад, це всьоголиш привид.
Последний отзыв
Да, первый рассказ из сборника, что я успела прочитать, что надо! И написано хорошо, и содержание необычное, но жизненное. Очень понравилось, хотя там...
Далее