Не вышел из роли. Сборник юмористических рассказов

Автор

Владимир Михайлович Шарик

Жанр

Юмор и сатира

Год написания книги

2021

<< 1 ... 18 19 20 21 22 23 24 25 26 ... 35 >>

На страницу:

Перейти

22 из 35

Настройки чтения

Размер шрифта

Высота строк

Поля

Настя. Нi.

Наташа. От бачиш не знаеш. Я б теж не знала, але вичитала про це у «Фаустi». Це нiч з 30 квiтнi на перше травня, коли на шабаш збираеться вся нечиста сила: вiдьми, упирi, чорти i вони творять всi неподобства.

Настя. І це ти будеш одягати на себе?

Наташа. Звичайно, нi. Боже мене там засмiють. Мiж iншим тебе теж згадувала баба Даша.

Настя. Чого це?

Наташа. Згадувала, як ти грушi в неi крала.

Настя. От вiдьма. Про неi всi так говорять. І я ii змалечку боялась, та i зараз як зустрiчаю, то десятою дорогою обходжу.

(Входить мама).

Мати. Ой, яка ти гарна! Тебе не впiзнати.

Настя. Значить буде богата.

Мати. То ж добре, що богата буде, бо бiдним ой як не легко приходиться. Ось я вже замоталась з пiдготовкою, а були б грошi, то замовили б весiлля в ресторанi.

Наташа. Мамо, ну навiщо ти про це.

Мати. Добре мовчу. Мовчу.

Наташа. Давай краще одягатись, а то незабаром Льоша приiде, а ми ще не готовi.

Мати. Звичайно. Давай одягатись.

(Вони виходять за ширму, мама бере плаття i iде теж туди.Звiдти долинають голоси).

Мати. Одягай. Тiльки обережно, щоб зачiску не спортити, а то Настя так старалась. Ну, як, тобi подобаеться.

Наташа. Нормально.

Мати. Не тiсне?

Наташа. Нi.

Настя. Плаття сидить на тобi, нiби по заказу шите. Як хорошо Льоша вгадав.

Наташа. Вiн власноруч перед тим з мене мiрку знiмав.

Настя. Молодець.

Мати. Так, розбираеться в жiночих тонкощах, не те що iншi – халата не можуть купити.

Настя. Добрий чоловiк буде.

Мати. Так, а зараз надiвай туфлi.

Настя. Я зараз принесу. (Вибiгае iз-за ширми, бере туфлi i повертаеться туди). Ось, тримай.

Мати. Гарнi туфлi.

Настя. Фiрма.

Мати. Льоша все iноземне купував, бо ж по всьому свiту iздив. Мiж iншим пiсля весiлля вони в круiз iдуть.

Настя. Куди?

Мати. Та отуди… Забула. Як Наташа?

Наташа. По Середньоземному морю. На цiлий мiсяць, з заходом в порти шести краiн.

Настя. Як хорошо. Де б менi такого морячка прихопити?

Мати. Ну що не жмуть тобi туфлi?

Наташа. Нi, не жмуть.

Мати. Пройдись.

(Наташа виходить iз-за ширми i проходить по сценi туди-назад).

Мати. Яка ти гарна! Ну просто королева.

Настя. Нi, принцеса. Королевою стане, як замiж вийде.

Мати. Не жмуть туфлi?

Наташа. Нi.

Мати. От i добре. (До Настi) А тепер ти закрiпи ii фату, а то я боюсь зачiску спортити.

Настя. Давайте я.

Наташа. А колье одягти? Спочатку треба колье одягнути, а то фата буде мiшати.

Мати. Так, звичайно, спочатку треба колье одягнути.

Настя. Я одягну ii.

Мати. Давай ти. В тебе рука легка.

(Настя бере з лiжка колье i одягае Наташi на шию, поправляе).

Настя. Ну, що тепер повiрила, що виходиш замiж?