Коли я зберуся замiж,
Буде в мене все о'кей.
І горючими сльозами
Не смiшитиму людей.
Все я знатиму про нього –
Вiн мене не пiдведе.
Є для цього довгi ноги,
Айкiдо, карате та дзюдо.
(Спiвае приспiв i демонструе прийоми единоборств)
Па-па, па-па-ра-ра па-па…
Буде вiн у мене тихий,
І слухняний наче шовк.
І менi нестиме втiху,
Наче золота мiшок.
Як полiзе напiдпитку
Цiлуватись до губи.
Я його поставлю швидко
Перед себе на диби.
ПРИСПІВ
Буде в нього добра вiлла
І гараж, i "Мерседес".
А у вiллi – все дозвiлля,
А в машинi – весь прогрес.
Буде в нього куш грошей,
А iнакше вiн менi
Хоч який би був хороший –
Буде гiршим вiд свинi.
ПРИСПІВ (Танцюе)
Входить Петро, трiшки шатаеться i трiшки язик в нього заплiтаеться.
Петро. Жениха за-мов-ля-ли, то зу-стрi-чай-те. На «Мер-сi» при-був.
Мати. Де це ти нализався вже?
Петро. Там уже немае.
Мати. Іди сюди, а то гостi вже йдуть. Та хлiбину вiзьми i рушник.
(Петру передае в руки рушник i хлiбину).
Мати. Стань бiля мене,i не шатайся.
(Заходять гостi. Першим боярин в костюмi при краватцi, а за ним жених в досить незвичнiй формi: футболцi з надписом «Днiпро» №10 «Коноплянка» i трусах).
Мати. Що це таке?
Альоша. Мама, що ви не впiзнали мене. Це ж я приiхав, ваш зять Альоша. Що ж тут незрозумiлого.
Мати. До мене щось не доходить.
Альоша. Розумiете, я ваш зять, я вашу дочку Наташу беру замiж… Розумiете. Ну, що до вас так тяжко доходить. Зараз я беру вашу дочку Наташу, i веду до ЗАГСу. Там грае музика, вальс Мендельсона, я одягаю обручку, менi одягають обручку, п’емо шампанське i була ваша Наташа, а стала наша. Зрозумiло.
Мати. Але що за вигляд?!
Альоша. Що вам дався мiй вигляд. Сьогоднi в мене весiлля, а ви такi сумнi. Де музика… Маестро музику. (Спiвае).
Гоп, я Парамело
Гоп, я Чипурело
Циганський принц
Самбiлi тули я.
Гоп…
Матуся, ну чого ви не танцюете? Вам що не весело?
Мати. Поки що не весело.
Альоша. Якi ви суровi, мама, а де моя наречена. Наташа, ау – Наташа… Ось моя наречена, ось моя люба. Яка ти гарна сьогоднi, найкраща в свiтi, а я ось букет квiтiв привiз. Ти просила, тримай… Ти сама краща в свiтi наречена, але чому ти не радiеш. Ти що мене не впiзнала? Це ж я Льоша, твiй наречений. Пам’ятаеш ми в поiздi познайомились, який до Одеси iхав. Потiм я листи тобi писав, а ти менi. Я тобi в коханi признався. Ти була така рада, а зараз чому не радiеш… Давай веселитись, у нас же весiлля… Чому музика не грае… Я вимагаю музику.