Не вышел из роли. Сборник юмористических рассказов

Автор

Владимир Михайлович Шарик

Жанр

Юмор и сатира

Год написания книги

2021

<< 1 ... 20 21 22 23 24 25 26 27 28 ... 35 >>

На страницу:

Перейти

24 из 35

Настройки чтения

Размер шрифта

Высота строк

Поля

Коли я зберуся замiж,

Буде в мене все о'кей.

І горючими сльозами

Не смiшитиму людей.

Все я знатиму про нього –

Вiн мене не пiдведе.

Є для цього довгi ноги,

Айкiдо, карате та дзюдо.

(Спiвае приспiв i демонструе прийоми единоборств)

Па-па, па-па-ра-ра па-па…

Буде вiн у мене тихий,

І слухняний наче шовк.

І менi нестиме втiху,

Наче золота мiшок.

Як полiзе напiдпитку

Цiлуватись до губи.

Я його поставлю швидко

Перед себе на диби.

ПРИСПІВ

Буде в нього добра вiлла

І гараж, i "Мерседес".

А у вiллi – все дозвiлля,

А в машинi – весь прогрес.

Буде в нього куш грошей,

А iнакше вiн менi

Хоч який би був хороший –

Буде гiршим вiд свинi.

ПРИСПІВ (Танцюе)

Входить Петро, трiшки шатаеться i трiшки язик в нього заплiтаеться.

Петро. Жениха за-мов-ля-ли, то зу-стрi-чай-те. На «Мер-сi» при-був.

Мати. Де це ти нализався вже?

Петро. Там уже немае.

Мати. Іди сюди, а то гостi вже йдуть. Та хлiбину вiзьми i рушник.

(Петру передае в руки рушник i хлiбину).

Мати. Стань бiля мене,i не шатайся.

(Заходять гостi. Першим боярин в костюмi при краватцi, а за ним жених в досить незвичнiй формi: футболцi з надписом «Днiпро» №10 «Коноплянка» i трусах).

Мати. Що це таке?

Альоша. Мама, що ви не впiзнали мене. Це ж я приiхав, ваш зять Альоша. Що ж тут незрозумiлого.

Мати. До мене щось не доходить.

Альоша. Розумiете, я ваш зять, я вашу дочку Наташу беру замiж… Розумiете. Ну, що до вас так тяжко доходить. Зараз я беру вашу дочку Наташу, i веду до ЗАГСу. Там грае музика, вальс Мендельсона, я одягаю обручку, менi одягають обручку, п’емо шампанське i була ваша Наташа, а стала наша. Зрозумiло.

Мати. Але що за вигляд?!

Альоша. Що вам дався мiй вигляд. Сьогоднi в мене весiлля, а ви такi сумнi. Де музика… Маестро музику. (Спiвае).

Гоп, я Парамело

Гоп, я Чипурело

Циганський принц

Самбiлi тули я.

Гоп…

Матуся, ну чого ви не танцюете? Вам що не весело?

Мати. Поки що не весело.

Альоша. Якi ви суровi, мама, а де моя наречена. Наташа, ау – Наташа… Ось моя наречена, ось моя люба. Яка ти гарна сьогоднi, найкраща в свiтi, а я ось букет квiтiв привiз. Ти просила, тримай… Ти сама краща в свiтi наречена, але чому ти не радiеш. Ти що мене не впiзнала? Це ж я Льоша, твiй наречений. Пам’ятаеш ми в поiздi познайомились, який до Одеси iхав. Потiм я листи тобi писав, а ти менi. Я тобi в коханi признався. Ти була така рада, а зараз чому не радiеш… Давай веселитись, у нас же весiлля… Чому музика не грае… Я вимагаю музику.