Не вышел из роли. Сборник юмористических рассказов

Автор

Владимир Михайлович Шарик

Жанр

Юмор и сатира

Год написания книги

2021

<< 1 ... 21 22 23 24 25 26 27 28 29 ... 35 >>

На страницу:

Перейти

25 из 35

Настройки чтения

Размер шрифта

Высота строк

Поля

Гоп, я Парамело

Гоп, я Чипурело

Циганський принц

Самбiлi тули я.

Гоп…

Ти теж не танцюеш, Наташа, мене тут нiхто не розумiе.

Петро. Зятьок мiй дорогенький.

Альоша. Папа, ви мене впiзнали.

Петро. Так зятьок.

Альоша. Я такий радий… Я такий радий. Давайте я вас поцiлую. Ви мене розумiете.

Петро. Так я тебе розумiю.

Альша. Як добре. Давайте я вас ще раз поцiлую… Ми одноi з вами кровi.

Петро. Так, наша кров однаково з тобою проспиртована.

Альоша. Як добре.

Гоп, я Чипурело

Гоп, я Парамело

Циганський принц

Самбiлi тули я.

Розумiете я iз-за вашоi Наташi свободу втратив.

Петро. Розумiю. Але це тiльки початок, потiм ти все втратиш: i незалежнiсть, i гiднiсть, i повагу друзiв, i ще багато чого.

Альоша. Папа, дай я тебе поцiлую. Тiльки ти мене розумiеш.

Гоп, я Парамело

Гоп, я Чипурело

Циганський принц

Самбiлi тули я.

Гоп…

(Петро пiдспiвуе i танцюе з женихом).

Мати. Петро, iди сюди.

Альоша. Папа, я хочу тобi сказати, ти мене зрозумiеш.

Петро. Кажи.

Альоша. Ти мужик?

Петро. Я мужик.

Альоша. І я мужик. Ти не будеш на мене ображатись, якщо я твою доньку отак в руках буду тримати.

Петро. Вiрно, так i треба iх тримати, а то якщо iх не тримати, то вони таке почнуть.

Мати. Що ти верзеш.

Петро. А що я верзу… Я нiчого не верзу.

Мати. Іди сюди…

Альоша. Мамо, не кричiть на тата, ми з ним однiеi кровi.

Мати. Ой, господи, ну що ж це робиться.

(Пiдходить до неi боярин Костя).

Костя. Розумiете, вчора у нас був мальчишник. По традицii Льоша прощався зi своiм холостяцьким життям. Вiн так переживав i трiшки не розрахував своi сили.

Альоша. Так, я простився зi своею свободою. Але тепер у мене е Наташа. Де, моя Наташа? А це що за краля.

Настя. Настя. Я подружка Наташi.

Альоша. Ух, ти яка подружка. Тоже нiчого собi. Є на що подивитись.

Настя. Я не такая, я iз трамвая.

Костя. Альоша iди сюди. (До матерi). Зараз все буде в нормi.

Альоша. А я iтак в нормi.

Мати. Яка ж це норма. Ви на посмiховисько нас виставляете.

Альоша. Якi ви суровi, мамо.

Костя. Розумiете, ми виiхали, все було нормально, а потiм його розвизло i його вирвало, та й вимазав трiшки свiй костюм. Його зараз почистять i все буде в порядку. Я зараз пiду за костюмом. (Виходить).