Не вышел из роли. Сборник юмористических рассказов

Автор

Владимир Михайлович Шарик

Жанр

Юмор и сатира

Год написания книги

2021

<< 1 ... 19 20 21 22 23 24 25 26 27 ... 35 >>

На страницу:

Перейти

23 из 35

Настройки чтения

Размер шрифта

Высота строк

Поля

Наташа. Починаю вiрити, що це все вiдбуваеться зi мною.

Мати. Як отримаеш свiдоцтво про одруження, то зовсiм повiриш.

Наташа. Мабуть, що так.

Настя. Шикарна в нас вийшла наречена.

ПІСНЯ НАТАШІ

Ой, не знаю, не знаю,

Матiнко рiдненька.

Ой, вiд чого, вiд чого

Я така сумненька.

Ой, не знаю, не знаю,

Подруженько Настя,

А чи щастя це прийшло,

Чи мое нещастя.

Головонька крутиться

В мене пiд фатою.

А серденько нудиться

Темною журбою.

Ой, не знав, чи мене

Наречений любить,

Чи щаслива буду я

У своему шлюбi.

Я ще дуже молода,

Хоч i наречена,

І де щастя, де бiда

Знати не навчена.

А жених мiй знае все –

Вчений вiн i гарний…

Чи навiк весiлля це,

Чи пусте i марне?

Ой, не знаю, не знаю.

Матiнко рiдненька,

Ой, вiд чого, вiд чого

Я така сумненька.

Ой, не знав, не знав,

Подруженько Настя,

А чи щастя це прийшло

Чи мое нещастя?

Мати. Чого це ти такоi сумноi пiснi завела?

Натаща. Не знаю, чомусь на дущi тривожно.

Мати. Це мине. А ну ще пройдись.

(Наташа проходить по сценi).

Мати. Яка ти гарна! Менi аж ще не вiриться, що сьогоднi, (Плаче).

Настя. Заспокойтесь, тьотя Оксана. Навпаки, треба радiти, що ваша Наташа виходить замiж. Тим бiльше за хорошого чоловiка, що в нашi часи велика рiдкiсть.

Мати. Та я радiю.

Наташа. А, а сльози навiщо, а то я також зараз розплачусь.

Мати. Нi я вже не плачу. (Витирае сльози).

Голоси з вулицi «Приiхали… Жених приiхав.»

Настя. Ой, вже й жених приiхав, а я i не прибралась. (Бiжить до дзеркала).

ПІСНЯ НАСТІ.

(На мотив пiснi з репертуару Едiти П'ехи "Наш сосед")