Епоха слави і надії

Вони обое заливчасто розсмiялися.

– Виходить, ти наставив його на iстинний шлях? Приемно усвiдомлювати, що ти тiльки що зробив свiт трiшки краще! – Сказала дiвчина.

– Напевно, з боку це виглядало так собi, але головне, що допомогло, – кивнув Нiколас. – Гадаю, вiн пристосуеться. Я ж змiг, – вiн дiстав з кишенi телефон. – Освоюю новi технологii, веду аккаунт в iнстаграмi, до речi, – Нiколас включив прямий ефiр. – Банда! Увага, питання: хто готовий взяти участь у пошуках елiксиру безсмертя пiд назвою Амрiта? Пригоди тривають, – вiн весело пiдморгнув Ганнi.

Мода мiнлива i вередлива, тому за ii вiяннями важко встигати. Проте на вулицi можна зустрiти елегантно одягнених людей. Серед них напевно е знаки зодiаку, перерахованi астрологами.

Вийшовши з таксi, Нiколас озирнувся на всi боки.

– Доки е вiльна хвилинка, пропоную перекусити i обговорити твiй показ.

– З радiстю, – посмiхнулася дiвчина.

Влаштувавшись за невеликим столиком в кутку ресторану, вони зробили замовлення.

– Раз вже показ називаеться "Тринадцятий знак зодiаку", – сказав Нiколас, – пропоную поговорити про саме значення. Астрологи стверджують, що iснуе тринадцятий знак Зодiаку – Змiеносець. Нинiшня структура зодiакальних знакiв, що складаеться з дванадцяти сузiр'iв, грунтуеться на системi виробленiй ще в древньому Вавилонi. Один з ii основних принципiв полягав у тому, що Сонце, повинно знаходитися в сузiр'i в день народження кожноi людини, яка належить до цього знаку. Проте внаслiдок того, що рух Земноi орбiти змiнився за минулi столiття, це становище зараз порушено.

– Я думала це просто гарна назва, – здивувалася Ганна. – Невже тринадцятий знак дiйсно iснуе?

– Так, – кивнув Нiколас. – Новий знак Зодiаку – Змiеносець, його ще називають Змiедержцем, вiн iстотно змiнив уявлення про те, хто i пiд яким знаком народився. Можливо, нашi дiти i iншi поколiння вважатимуть Змiеносця повноцiнною частиною зодiакальних знакiв. Знак дiстав свою назву на честь бога Асклепiя, що присвятив все свое життя медицинi, вiн лiкував людей за допомогою змiiноi отрути. Згадай символ, який ти бачила на кожнiй аптецi i лiкарнi.

– Точно! – Ахнула Ганна. – Змiя!

– Це палиця Асклепiя. Звiдси i назва Змiеносець. Саме так бога величали як лiтописцi, так i рiзнi поети. Вiдмiно i те, що художники вiдтворювали у своiх картинах таке сузiр'я в образi чоловiка, що тримае на руках велетенську змiю. Вiн, як би роздирае ii навпiл, а ногою наступае iй на голову.

– Я трохи вiрю в гороскопи, – сказала дiвчина. – Інодi слухаю по радiо пророцтва, читаю в iнтернетi. Тепер стало цiкаво, може, я теж Змiеносець?

– По еклiптицi у знаку Змiеносця, сонце проходить лише три днi. З вiсiмнадцятого по двадцяте листопада. Якраз сьогоднi почалося, – про всяк випадок звiрившись з датою в телефонi, сказав Нiколас. – Змiеносцi, природженi мiстики, маги i ясновидцi.

– А який в них характер? Щоб знати, до чого готуватися, якщо раптом зустрiну iх представника, – хихикнула Ганна.

– Вони сильнi i впевненi люди, звиклi домагатися своiх цiлей. Для них важливий не процес, а результат, до якого вони прагнуть, адже про методи здiйснення бажаного вони забудуть, а про трiумфи говоритимуть все життя. Змiеносцi мають внутрiшню силу, яка розкриваеться поступово, – Нiколас ввiчливо кивнув офiцiантовi. – Комусь може здатися, що Змiеносець трохи зарозумiлий i iнодi ставить себе на перше мiсце, коли iншi люди, навiть близькi для нього можуть бути другорядними. Так от, це повна правда, але це не робить його поганим. Просто тринадцятий знак Зодiаку i правда особливий. Вiн розумний, талановитий i дуже кмiтливий, що робить його злегка егоiстичним. А щодо жiнок цього знаку… – Нiколас спокусливо посмiхнувся. – Вони дуже хитрi i iнодi злопам'ятнi. Часто пiдозрюють, що iх обманюють, мстивi. Але якщо в стосунках до них прислухаються i поважають, жiнка Змiеносець може стати кращим життевим партнером, який не дасть в образу свого коханого.

Змiеносцi жiночого роду також дуже запальнi, але це легко вирiшуеться – iм потрiбно придiляти увагу, дарувати квiти i не забувати говорити про свою вiдданiсть. А ти любиш квiти, Ганна? – Чарiвним голосом запитав Нiколас, дивлячись дiвчинi в очi.

Глава 11

Час наближався до обiду, а Лангре i Стажер, так i не покинули територiю психiатричноi лiкарнi. Лангре вiдчував, що тут ще не зовсiм покiнчено, що варто копнути глибше – десь натиснути, десь схитрувати. Поведiнка Стажера здавалася пiдозрiлою i дивною, комiсар задумливо пожував губу. Нi, йому безперечно варто було тут затриматися.

Раптом почувся гучний вiдчайдушний крик, що перейшов в потужний плач. Лангре прожогом кинувся на шум, перестрибуючи через двi сходинки. І застав шокуючу картину. Крамер, стоячи на колiнах, несамовито просив вибачення, а санiтари намагалися його заспокоiти – поки безуспiшно. Лiкар, що стояв поблизу, похмуро похитав головою i щось шепнув на вухо одному з санiтарiв. Швидким рухом той вивудив з кишенi масивний шприц i ввiв Крамеру його вмiст, пiсля чого той рiзко заспокоiвся, замовк i вже без зайвих iстерик дав вiдвести себе в палату.

Вiдчувши на собi пильний погляд комiсара, лiкар повернув голову. Лангре був готовий дати руку на вiдсiкання, що тiльки зусиллям волi, лiкаревi вдалося приховати свое роздратування, той явно був невдоволений його присутнiстю.

– Що це було? – Пiдiйшовши до лiкаря, запитав комiсар.

– Я ж сказав вам, що жоден суддя не прийме його заяв, – вiдповiв доктор. – Його iнтелект, прагне до рiвня трирiчноi дитини, вiн поступово втрачае здатнiсть до самостiйного iснування.

– Я бачив щось iнше, про що ви замовчуете? – Натиснув Лангре.

Стажер встав поруч.

– Знаете, я не хотiв вдаватися до цього методу, – з жалем похитав головою Лангре, дiставши пiдписаний ордер. – Але ви мене змусили. Нехай моему напарниковi видадуть речi Алекса Крамера i список всiх його вiдвiдувачiв.

Очi лiкаря блиснули злим роздратуванням, але бiльше вiн нiяк не висловив свого невдоволення.

– Проведи пана полiцейського до стойки реестрацii, – наказав вiн санiтару. – Нехай видадуть йому все на Крамера.

– Що тiльки що вiдбувалося з Крамером? – Нагадав про свое питання Лангре, коли Стажер сховався за рогом.

– Вiн почав чути голоси. Нiби жiнка спiвае дитячу колискову. А тiльки що ви спостерiгали рiдкiсну мить просвiтлення, – знизав плечима доктор. – Вiн просив вибачення. Як думаете, в кого?

– В дружини i доньок. – Трохи чутно сказав комiсар, пiсля чого рiшуче додав:

– Я хочу оглянути його палату.

Виявилось, особистих речей при Крамерi майже не було. З тих, що могли згодитися – мобiльний телефон. До нещастя, той був майже розряджений i захищений паролем. В запрошеному списку вiдвiдувачiв значилися трое: Роза, Грозович i Порше.

Крамер не звернув рiвно нiякоi уваги на вiдвiдувачiв; сидячи на високому стiльцi, вiн махав ногами, наспiвуючи собi пiд нiс якийсь нехитрий мотив.

Лангре озирнувся навкруги. Вiн i сам не знав, що очiкував тут знайти. Маленька кiмнатка з бiлими стiнами i загратованим вузьким вiкном, на столi – парочка зiм'ятих листкiв i тупий олiвець. Вiн махнув Стажеровi у бiк вузькоi кушетки. Той, мовчки перевiрив пiд матрацом, струсив подушку i ковдру, але нiчого. Лангре висунув один за iншим ящики столу. На днi останнього, виявилися зiм'ятi порожнi листки i фотографiя. Пiднiсши ii до обличчя, комiсар уважно розглянув зафiксованого на нiй чоловiка. Середину його брови грубо перекреслювала лiнiя олiвця.

– Навiщо ти його так? – Лангре протягнув фотографiю Крамеру, втiм, не особливо сподiваючись на виразну вiдповiдь.

– Не я, – рiзко мотнув головою Алекс. – Вiн сам. Он вiн! – Крамер по-дитячому ткнув пальцем у бiк вiкна, i знову втративши всiлякий iнтерес до того, що вiдбуваеться, продовжив махати ногами.

Лангре виглянув у вiкно. У внутрiшньому дворi лiкарнi повним ходом йшла робота; автомеханiки перевiряли справнiсть автомобiлiв швидкоi допомоги, пiдкручували гайки, мiняли шини, при цьому весело перемовлялися мiж собою. Вiн знову перечитав короткий список вiдвiдувачiв Крамера i насупив брови. Хiба мало що могло здатися психiчнохворiй людинi, але все одно варто було перевiрити. За роки служби комiсар навчився довiряти своему чуттю, яке, варто вiдмiтити, рiдко його пiдводило.

– Ходiмо, – покликав вiн Стажера i стрiмким кроком вийшов з палати.

Захопленi справою працiвники не звернули на роззяв, що пiдiйшли, нiякоi уваги. Користуючись моментом, Лангре уважно озирнувся, цiпким натренованим поглядом помiтив мобiльнi телефони, що лежали на запорошеному дерев'яному столi, порожнi скляночки з – пiд кави i пачку росiйських цигарок. Пiсля, вiн почав вивчати осiб, i помiтив чоловiка, рокiв сорока з рваним шрамом на бровi, трохи чутно свиснув, пiсля чого театрально заплескав в долонi:

– Якi люди, Грозовський! Що ти тут робиш?

Чоловiк театрально вклонився:

– Якщо життя театр, я найвтомленiший актор, – невесело посмiхнувся вiн. Потiм нарочито повiльно витер руки, забрудненою ганчiркою i пiдняв вгору вiдкритi долонi. Хоч вiн i демонстрував повну капiтуляцiю, в поглядi виразно читалася сила i жорсткiсть.

– Оригiнальностi тобi явно бракуе, – гмикнув Лангре. – Назватися в журналi реестратури Грозовичем замiсть Грозовського. – Вiн похитав головою. – В понедiлок Крамера повезуть на цiй машинi, пiсля твого "ремонту"?

– Менi потрiбна допомога, Порно в небезпецi.

– Це та, яка пiдписалася в журналi, як деяка Роза? – Трохи подумавши, уточнив Лангре.

– Роза? Так, у неi багато татуювань i троянди в тому числi. Схожа на порно – актрису, мое перше шкiльне кохання, – мрiйно прицмокнув губами Грозовський.

– Вона отримала картину? – Не ходячи навкруги, прямо запитав комiсар.

– Отримала, як i я. Порно зараз в Лондонi зi своiм чоловiком. Якщо Крамер в понедiлок здасть ii, вона вiзьме на себе провину за смерть велосипедиста в автокатастрофi. А це не припустимо! – Грiзно крикнув чоловiк.