Оценить:
 Рейтинг: 0

Ангел наш добрий – Мати Софія

Год написания книги
2021
<< 1 ... 24 25 26 27 28 29 30 31 32 ... 40 >>
На страницу:
28 из 40
Настройки чтения
Размер шрифта
Высота строк
Поля

Так. Прийшла, може, купите у мене горiлку, – несмiливо сказала.– То заходьте в хату, може, й купимо, якщо добра.



Добра, добра, чоловiк мiй пробував, то хвалив, – звеселiла Софiя.



Ходiмте ж, – запросила ще раз хазяйка.

І Софiя переступила за нею порiг, та ледь не обiмлiла вiд страху i несподiванки: перед нею стояв молодий мiлiцiонер:



Хто вас до мене направив?



Нiхто. Я сама подумала зайти у першу хату, у якiй засвiтиться. От i зайшла, бо далi несила вже йти.



Звiдки ж iдете?



Із Стецiвки.



Так, кажете, нiхто не направляв вас до мене?



Нiхто, можу забожитися.

І до дружини обiзвався:



Дай iй грошей за те, що принесла. Мабуть, не з добра з ночi отакий свiт iшла. Дiти, певно, е?



Є, четверо: два хлопчики i двi дiвчинки… А зима на носi вже, треба iх узути i вдягнути.



Ідiть i нiкому нiколи не кажiть, де i в кого були, – наказав строго.



Добре. Дякую вам, – позадкувала до дверей, мiцно затиснувши в долонi грошi.



Це ж треба: з такого свiту нести десять лiтрiв, – почула вслiд. – Не з добра.

Вона вiд потрясiння i радостi, що вiдпустили ще й заплатили, уже й за пляшки не допоминалася: слава Богу милосердному, вiдпустили!



Вiдпустили, – аж спiвало серце.

Вiдпустили! Тепер можна купити дiтям взуванку i вдяганку.

Розказувала вдома матерi i чоловiковi про свою пригоду.



Ой, дивися, бiльше не займайся таким дiлом, бо й тебе посадять, – застерiгали домашнi.

Для свекра Назарiя, сусiдiв Явтуха i Миколи – справжне свято, коли в кущах Софiя у великому баку гонить горiлку.

Вони пробують, чи ще можна гнати, чи вже кидати:



От житуха, ти ii пробуеш, а вона все капае i капае, – не натiшиться сусiд.

Обсядуть бака, як мухи мед, i одiгнатися не можна.



Ідiть звiдси, бо люди побачать, – просить Софiя. – Та ще донесуть у сiльраду.



Хорошо. Спасибi тобi, добра ти душа, – дякували дiди.

Та не дарма застерiгали жiнку – хтось донiс – таки на неi.

І одного дня прийшла мiлiцiя з обшуком.

Знайшли i бака, i корито, i заховану горiлку в погребi.

Все потрощили, побили, горiлку вилили, склали акта, дали переляканiй Софii пiдписатися i свiдкам – сусiдам теж.

Справа пiшла до суду, хоч як не благала жiнка i чоловiк.
<< 1 ... 24 25 26 27 28 29 30 31 32 ... 40 >>
На страницу:
28 из 40

Другие электронные книги автора Любов Михайлівна Білозерська