Так. Прийшла, може, купите у мене горiлку, – несмiливо сказала.– То заходьте в хату, може, й купимо, якщо добра.
–
Добра, добра, чоловiк мiй пробував, то хвалив, – звеселiла Софiя.
–
Ходiмте ж, – запросила ще раз хазяйка.
І Софiя переступила за нею порiг, та ледь не обiмлiла вiд страху i несподiванки: перед нею стояв молодий мiлiцiонер:
–
Хто вас до мене направив?
–
Нiхто. Я сама подумала зайти у першу хату, у якiй засвiтиться. От i зайшла, бо далi несила вже йти.
–
Звiдки ж iдете?
–
Із Стецiвки.
–
Так, кажете, нiхто не направляв вас до мене?
–
Нiхто, можу забожитися.
І до дружини обiзвався:
–
Дай iй грошей за те, що принесла. Мабуть, не з добра з ночi отакий свiт iшла. Дiти, певно, е?
–
Є, четверо: два хлопчики i двi дiвчинки… А зима на носi вже, треба iх узути i вдягнути.
–
Ідiть i нiкому нiколи не кажiть, де i в кого були, – наказав строго.
–
Добре. Дякую вам, – позадкувала до дверей, мiцно затиснувши в долонi грошi.
–
Це ж треба: з такого свiту нести десять лiтрiв, – почула вслiд. – Не з добра.
Вона вiд потрясiння i радостi, що вiдпустили ще й заплатили, уже й за пляшки не допоминалася: слава Богу милосердному, вiдпустили!
–
Вiдпустили, – аж спiвало серце.
Вiдпустили! Тепер можна купити дiтям взуванку i вдяганку.
Розказувала вдома матерi i чоловiковi про свою пригоду.
–
Ой, дивися, бiльше не займайся таким дiлом, бо й тебе посадять, – застерiгали домашнi.
Для свекра Назарiя, сусiдiв Явтуха i Миколи – справжне свято, коли в кущах Софiя у великому баку гонить горiлку.
Вони пробують, чи ще можна гнати, чи вже кидати:
–
От житуха, ти ii пробуеш, а вона все капае i капае, – не натiшиться сусiд.
Обсядуть бака, як мухи мед, i одiгнатися не можна.
–
Ідiть звiдси, бо люди побачать, – просить Софiя. – Та ще донесуть у сiльраду.
–
Хорошо. Спасибi тобi, добра ти душа, – дякували дiди.
Та не дарма застерiгали жiнку – хтось донiс – таки на неi.
І одного дня прийшла мiлiцiя з обшуком.
Знайшли i бака, i корито, i заховану горiлку в погребi.
Все потрощили, побили, горiлку вилили, склали акта, дали переляканiй Софii пiдписатися i свiдкам – сусiдам теж.
Справа пiшла до суду, хоч як не благала жiнка i чоловiк.