Последний отзыв
Мне книга очень понравилось, невероятные приключения, очень позитивная и добрая но при этом есть и отрицательные герои . Спасибо очень жду продолжения...
Далее
По всем вопросам обращайтесь на: info@litportal.ru
(©) 2003-2024.
✖
Украдена батьківщина. Трилогія
Настройки чтения
Размер шрифта
Высота строк
Поля
І стало все тут дорогим,
Неначе це сам Киiв був,
Їi що породив,
Дитинство, юнiсть випестив
У своiх батькiвських долонях.
І хоч у батька в скронях
Вже появилась сивина,
Але вона
Завжди була його дочкою,
Так само пестив вiн ii рукою,
Коли була вона мала.
Та вiдчувала вже тодi,
В його твердiй руцi,
Що це часи уже не тi,
Бо вже зникае ця турбота,
І зараз вся його робота,
Державних справ великих,
Ввiбрала в себе все до тла.
Й вона тодi сама
Дивилася на тата мило,
На його дуже тiло, силу
І помогти йому хотiла,
Але не знала як,
Та i не вмiла.
Аскольд стояв бiля вiкна,
Вдивлявся пильно в небо,
Хоч була лiтня то пора,
Але вже днiв зо-два
Дощi холоднi омивали землю.
Повзли по кручах днiпрових
Важкi свинцевi хмари,
Немов би в них
Були тi чари,
Що сум наповнюють в душi.
І вiн згадав,
Якi були цi днi торiк,
Невже цей вiсiмсот вiсiмдесят
І другий рiк
Буде таким сумним.
В той час за ним
Тихенько вiдчинились дверi,
Коли вiн щось наводив на паперi,
Вiн обернувся i з пiднесенням
Уважно слухав зв'язкового
З таким донесенням:
«Вiд князя того,
Що на чолi Русi,
До вас прийшли гiнцi,
Якi на кручах там чекають
І намiр мають
Якусь угоду передати,
Що князь Олег прислав!»
Аскольд сказав,
Що вiн гiнцiв приймае,
Сьогоднi ж мову з ними поведе
Про те,
Чого вiд нього Русь бажае,
Якi державнi прагнення несе.
Приймав гiнцiв
Аскольд на берегах Днiпра
І свита вся
За ним пiшла,
Що би була
Державностi гостей повага.
Один iз руських тих гiнцiв
Аскольду доповiв:
«Великий князь Русi
Прислав своi щасливi мрii,
Що гетьман Украiни
Його прийме як i годиться
У Киевi-столицi
Могутнього народу.
Коли Олег отримае ту згоду,
Тодi великий князь
І гетьман Украiни
Будуть розмову мати,
Як торгувати i розвивати
Державнi iх стосунки!»
Аскольд прийняв таку угоду,
Оскiльки мав нагоду
Вiн плани цi здiйснити,
Щоб дику Русь
На справедливий шлях пустити,
Щоб не могла вона робити
Наскокiв, грабувань
І поневолювати знов чужi народи,
А була в працi, та з всiма у згодi,
І здобувала бiльше знань.
Тодi не буде тих умов
Для вбивства, змов,
Що завжди все вело
До створення нових iмперiй.
Коли поiхали гiнцi
Аскольд продумав плани цi,
І був готовий вже прийняти
Правителя Русi,
Неначе це сам Киiв був,
Їi що породив,
Дитинство, юнiсть випестив
У своiх батькiвських долонях.
І хоч у батька в скронях
Вже появилась сивина,
Але вона
Завжди була його дочкою,
Так само пестив вiн ii рукою,
Коли була вона мала.
Та вiдчувала вже тодi,
В його твердiй руцi,
Що це часи уже не тi,
Бо вже зникае ця турбота,
І зараз вся його робота,
Державних справ великих,
Ввiбрала в себе все до тла.
Й вона тодi сама
Дивилася на тата мило,
На його дуже тiло, силу
І помогти йому хотiла,
Але не знала як,
Та i не вмiла.
Аскольд стояв бiля вiкна,
Вдивлявся пильно в небо,
Хоч була лiтня то пора,
Але вже днiв зо-два
Дощi холоднi омивали землю.
Повзли по кручах днiпрових
Важкi свинцевi хмари,
Немов би в них
Були тi чари,
Що сум наповнюють в душi.
І вiн згадав,
Якi були цi днi торiк,
Невже цей вiсiмсот вiсiмдесят
І другий рiк
Буде таким сумним.
В той час за ним
Тихенько вiдчинились дверi,
Коли вiн щось наводив на паперi,
Вiн обернувся i з пiднесенням
Уважно слухав зв'язкового
З таким донесенням:
«Вiд князя того,
Що на чолi Русi,
До вас прийшли гiнцi,
Якi на кручах там чекають
І намiр мають
Якусь угоду передати,
Що князь Олег прислав!»
Аскольд сказав,
Що вiн гiнцiв приймае,
Сьогоднi ж мову з ними поведе
Про те,
Чого вiд нього Русь бажае,
Якi державнi прагнення несе.
Приймав гiнцiв
Аскольд на берегах Днiпра
І свита вся
За ним пiшла,
Що би була
Державностi гостей повага.
Один iз руських тих гiнцiв
Аскольду доповiв:
«Великий князь Русi
Прислав своi щасливi мрii,
Що гетьман Украiни
Його прийме як i годиться
У Киевi-столицi
Могутнього народу.
Коли Олег отримае ту згоду,
Тодi великий князь
І гетьман Украiни
Будуть розмову мати,
Як торгувати i розвивати
Державнi iх стосунки!»
Аскольд прийняв таку угоду,
Оскiльки мав нагоду
Вiн плани цi здiйснити,
Щоб дику Русь
На справедливий шлях пустити,
Щоб не могла вона робити
Наскокiв, грабувань
І поневолювати знов чужi народи,
А була в працi, та з всiма у згодi,
І здобувала бiльше знань.
Тодi не буде тих умов
Для вбивства, змов,
Що завжди все вело
До створення нових iмперiй.
Коли поiхали гiнцi
Аскольд продумав плани цi,
І був готовий вже прийняти
Правителя Русi,
Другие электронные книги автора Анатолій Резнік
Последний отзыв
Мне книга очень понравилось, невероятные приключения, очень позитивная и добрая но при этом есть и отрицательные герои . Спасибо очень жду продолжения...
Далее